Думка експерта
Компенсація за зруйноване внаслідок війни житло
Юлія ПАВЛЮЧЕНКО,
партнерка Юридичної фірми «О2», доцентка,
кандидатка юридичних наук
У даній статті представлено аналіз чинного та песпективного законодавства щодо реалізації права громадян України на компенсацію за знищене чи пошкоджене житло, в тому числі аналіз законопроекту № 7198 від 24.03.2022 року.
Загалом по темі
Військова агресія російської федерації проти України багато тисяч людей зробила безхатченками або значно погіршила умови їх проживання, зруйнувавши чи пошкодивши їхні домівки. За даними Олексія Чернишова, міністра розвитку громад та територій, за попередніми даними росія знищила 6 800 житлових будинків в Україні. І ця цифра, на жаль, зростає щогодини. Обсяги руйнування катастрофічні. В одному лише Харкові зруйновано понад тисячу об’єктів житлового фонду. Величезна кількість будинків знищена в Чернігові та Маріуполі.
Читайте також: Про завдані війною збитки аграрному сектору можна повідомити онлайн
А за інформацією Михайла Федорова, віце-прем’єр міністра – міністра цифрової трансформації, через портал «Дія» українцями вже подано понад 66 тисяч заяв про майно, пошкоджене після 24 лютого.
Отже, на цей час для багатьох наших співвітчизників у різних населених пунктах України: тих, в яких точилися та продовжуються активні бойові дії, і тих, які потрапили під обстріли та бомбардування, питання житла є вкрай важливе або першочергове. Тому держава опрацьовує механізми та джерела виплати компенсацій майнових втрат громадян, перш за все за знищене чи пошкоджене житло. Так, 20 березня Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 326 «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії російської федерації» (далі – постанова від 20.03.2022 р. № 326). Згідно з пп. 5 п. 2 цього Порядку основними показниками для оцінки втрат житлового фонду і об’єктів житлово-комунального господарства є:
– вартість зруйнованого та пошкодженого житла, об’єктів ЖКГ, які потребують відновлення, об’єктів малоповерхового житлового будівництва, в тому числі дачного та садибного типу або їх частини, зруйнованих та пошкоджених об’єктів незавершеного житлового будівництва;
– фактичні витрати, що здійснені для відновлення пошкодженого житлового фонду й об’єктів ЖКГ, необхідних для грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок збройної агресії російської федерації.
Хто відповідає за визначення розміру нанесеної шкоди?
Відповідальними за визначення шкоди та збитків за напрямом «втрати житлового фонду й об’єктів ЖКГ» визначено обласні, Київську міську державні адміністрації (на період воєнного стану – військові адміністрації). Визначення шкоди та обсягу збитків має здійснюватися відповідно до методики, затвердженої наказом Мінрегіону, за погодженням з Мінреінтеграції. Також уряд своєю постановою від 26.03.2022 р. № 380 «Про збір, обробку та облік інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (далі – постанова від 26.03.2022 р. № 380) унормував порядок повідомлення про втрату чи пошкодження житла.
Наступним кроком у вирішенні питання компенсацій громадянам за знищене чи пошкоджене житло стала підготовка проекту закону «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації» (далі – законопроект), який постановою ВРУ прийнято за основу та доручено комітету з питань економічного розвитку доопрацювати до другого читання законопроект з урахуванням внесених пропозицій і поправок. Загальна його мета полягає в закріпленні правових й організаційних засад надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації з дня набрання чинності Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64 «Про введення воєнного стану в Україні».
Підстави для компенсації
Із назви законопроекту вбачається три підстави для порушення питання про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна, а саме: бойові дії, терористичний акт, диверсія, яким у проекті закону визначення не дається, а зазначається лише, що терміни, які в ньому не визначені, вживаються у значенні, наведеному в інших законодавчих актах України. Отже, доцільно враховувати офіційні визначення зазначених понять.
Читайте також: Що робити, якщо під час війни втратили житло чи транспорт?
Згідно із Законом «Про оборону України» бойові дії визначено як форму застосування з’єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) ЗСУ, інших складових сил оборони для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України чи ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння) (абзац 24 статті даного закону).
Потрібно брати до уваги, що цим Законом закріплено поняття району воєнних (бойових) дій як визначеної рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частини сухопутної території, повітряного або/ та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або/та можуть вестися воєнні (бойові) дії.
Визначення терористичного акту міститься в Законі України «Про боротьбу з тероризмом» та в Кримінальному кодексі України. Зокрема, в статті 1 Закону «Про боротьбу з тероризмом» закріплено, що терористичний акт – це злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 КК України. Відповідно до вказаної статті ККУ, під терористичним актом розуміється застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, які створювали небезпеку для життя чи здоров’я людини або заподіяння значної майнової шкоди чи настання інших тяжких наслідків, якщо такі дії були вчинені з метою порушення громадської безпеки, залякування населення, провокації воєнного конфлікту, міжнародного ускладнення, або з метою впливу на прийняття рішень чи вчинення або невчинення дій органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, службовими особами цих органів, об’єднаннями громадян, юридичними особами, міжнародними організаціями, або привернення уваги громадськості до певних політичних, релігійних чи інших поглядів винного (терориста), а також погроза вчинення зазначених дій з тією самою метою. Отже, для цього злочинного діяння законом визначено мету та особливості способу його вчинення.
Варто звернути увагу, що Закон України «Про боротьбу з тероризмом» містить статтю 19, згідно з якою відшкодування шкоди, заподіяної громадянам терористичним актом, провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до закону і з наступним стягненням суми цього відшкодування з осіб, якими заподіяно шкоду, в порядку, встановленому законом. Отже, в контексті терактів, вчинених російською федерацією під час повномасштабної військової агресії з 24 лютого цього року, таким спеціальним законом у разі прийняття й буде законопроект, що аналізується.
Визначення поняття диверсії міститься в декількох законодавчих актах. Відповідно до статті 113 КК України диверсією є вчинення з метою ослаблення держави вибухів, підпалів або інших дій, спрямованих на масове знищення людей, заподіяння тілесних ушкоджень чи іншої шкоди їхньому здоров’ю, на зруйнування або пошкодження об’єктів, які мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, а також вчинення з тією самою метою дій, спрямованих на радіоактивне забруднення, масове отруєння, поширення епідемій, епізоотій чи епіфітотій.
Викладене вище означає, що підстави для отримання компенсації за аналізованим законопроектом є поняттями, які мають легальні визначення й відмежовані від будь-якого пошкодження майна як за часом його здійснення, так і за причинами, тож мають бути встановлені офіційно.
Компенсація та відшкодування – нетотожність понять
За усталеними правилами нормотворчості аналізований законопроект містить статтю з визначенням термінів, які використовуються в ньому, серед них ключовим є визначення компенсації як відшкодування майнової шкоди за пошкоджений та/або знищений об’єкт нерухомого майна, завданої внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації у спосіб, передбачений цим Законом. Водночас згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Цитовані та інші положення законопроекту та ЦК України свідчать про нетотожність понять компенсації за законом та відшкодування майнової шкоди, оскільки наявні відмінності в змісті (складу) майнової шкоди, суб’єктах і підставах здійснення компенсації й відшкодування шкоди. Законопроектом закріплені коло суб’єктів, які мають право на компенсацію, та об’єкти компенсації. До кола отримувачів компенсації віднесено:
1) фізичних осіб (лише громадян України), які є: а) власниками пошкоджених та/або знищених об’єктів нерухомого майна; б) особами, які здійснили інвестування та фінансування будівництва об’єктів житлового будівництва щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт та які не прийнято в експлуатацію; в) членами житлово-будівельних (житлових) кооперативів, які викупили квартиру, інше житлове приміщення кооперативу, але не оформили право власності на нього; г) спадкоємцями осіб, перерахованих вище у пунктах «а–в».
2) об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, управителями багатоквартирних будинків, житлово-будівельними (житловими) кооперативами, які здійснюють утримання відповідних будинків (щодо відновлення пошкодженого спільного майна багатоквартирного будинку).
(Далі буде…)
Джерело: Юридичний вісник України
