Думка експерта
Мобілізація як підстава для зупинення судового провадження. Частина 2
Микола ГЛОТОВ, суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
Продовження, початок
Події 24 лютого 2022 р., коли збройні сили сусідньої держави після восьми років російсько-української війни розпочали повномасштабне вторгнення на нашу землю, перебудували не лише звичне життя кожного з нас, але й призвели до змін у діяльності, пов’язаній із виконанням завдань кримінального провадження. Серед іншого, вказане відбулося у зв’язку з доповненнями, внесеними до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК). У цій публікації крізь призму різних підходів до тлумачення норм та прикладів із судової практики досліджується така відносно нова підстава зупинення судового провадження, як призов обвинуваченого під час мобілізації. Мета статті — встановити точний зміст нової підстави зупинення судового провадження з тим, щоб в умовах війни особи, стосовно яких здійснюється кримінальне переслідування, не могли її використовувати як спосіб ухилення від кримінальної відповідальності.
Читайте також: Від мобілізації звільнять осіб, чиї родичі загинули чи зникли під час війни
Дії, які інкримінувалися обвинуваченим
Вищезазначені справи, судове провадження в яких було зупинено у зв’язку з призовом на військову службу за мобілізацією, стосувалися вирішення питання щодо притягнення осіб до кримінальної відповідальності за вбивства, тілесні ушкодження, крадіжки, розбій, шахрайства, корупційні злочини тощо, а саме за дії, передбачені такими статтями КК: 115 (справи № 194/531/17, № 705/4373/15-к); 121 (справи № 442/6116/20, № 452/2124/17, № 459/869/19); 122 (справа № 212/1303/17-к); 125 (справи № 448/202/20, № 178/1607/21); 128 (справа № 390/1543/19); 146 (справа № 705/4373/15-к); 164 (справа № 305/1384/20); 172 (справа № 305/1900/16-к); 185 (справи № 127/14066/21, № 308/4477/21, № 554/6413/16- к); 187 (справи № 194/531/17, № 296/6496/19, № 127/238/19); 190 (справи № 554/6413/16- к, № 676/176/18); 200 (справа № 308/4477/21), 263 (справи № 212/1303/17-к, № 404/5121/17); 286 (справи № 541/2520/19, № 752/2365/19, № 182/3653/21, № 126/1134/20); 289 (справа № 554/6413/16-к); 296 (справи № 212/1303/17-к, № 404/5121/17); 307 (справа № 346/3522/20); 345 (справа № 708/1021/21); 357 (справи № 127/14066/21, № 308/4477/21); 361 (справа № 308/4477/21); 366 (справа № 305/1900/16- к); 368 (справи 623/2988/18, № 680/896/19); 369 (справи № 212/1303/17-к, № 676/176/18, № 405/2913/17, № 991/4996/20) тощо.
Ухвали, постановлені судами
У всіх 29-ти досліджених випадках апеляційні суди приймали рішення, якими до звільнення обвинувачених з військової служби зупиняли судове провадження. Так, у 25-ти випадках судове провадження апеляційними судами було зупинено повністю, оскільки стосувалося одного обвинуваченого (справи № 676/176/18, № 442/6116/20, № 452/2124/17, № 459/869/19, № 212/1303/17-к, № 752/2365/19, № 127/14066/21, № 305/1900/16-к, № 448/202/20, № 623/2988/18, № 182/3653/21, № 308/4477/21, № 405/2913/17, № 708/1021/21, № 126/1134/20, № 346/3522/20, № 296/6496/19, № 740/3912/20, № 991/4996/20, № 127/238/19, № 705/4373/15-к, № 178/1607/21, № 390/1543/19, № 680/896/19, № 305/1384/20).
У 3-х справах судове провадження було зупинено лише стосовно тих обвинувачених, яких було призвано на військову службу, а в частині інших продовжено (справи № 554/6413/16-к, № 541/2520/19, № 194/531/17).
Водночас в 1 випадку колегія суддів постановила ухвалу, якою повністю зупинила судове провадження стосовно трьох обвинувачених (справа № 404/5121/17). При цьому лише двоє з таких осіб були призвані на військову службу під час мобілізації. Таке своє рішення апеляційний суд мотивував недоцільністю виділення матеріалів справи стосовно третього обвинуваченого в окреме судове провадження (ухвала у справі № 404/5121/17).
Обставини, які враховували суди
Аналіз вищезгаданих ухвал засвідчив, що причинами зупинення судового провадження зазвичай були: (1) призов обвинуваченого для проходження військової служби під час мобілізації і перебування його у зв’язку з цим у військовій частині чи територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (справи № 541/2520/19, № 676/176/18, № 405/2913/17, № 305/1384/20, № 991/4996/20, № 623/2988/18, № 442/6116/20, № 554/6413/16-к, № 752/2365/19, № 127/14066/21, № 404/5121/17, № 305/1900/16-к, № 308/4477/21, № 708/1021/21, № 126/1134/20, № 346/3522/20, № 740/3912/20, № 127/238/19, № 705/4373/15-к, № 178/1607/21, №194/531/17, № 296/6496/19, № 680/896/19); (2) неможливість прибуття обвинуваченого для участі в судовому засіданні у зв’язку з перебуванням у Збройних Силах через мобілізацією (справи № 212/1303/17-к, № 182/3653/21).
Крім того, в ряді випадків апеляційні суди доходили висновку про неможливість продовження розгляду та необхідність зупинення провадження не лише через мобілізацію особи та її направлення для проходження військової служби, але й враховуючи неможливість апеляційного розгляду за відсутності обвинуваченого — у зв’язку із тим, що в апеляційних скаргах йшлося про погіршення становища такої особи (справи № 459/869/19, № 390/1543/19, № 452/2124/17, № 448/202/20, № 126/1134/20, № 178/1607/21).
Як підсумок
Отже, як свідчить практика, чинна з 01.05.2022 р., редакція ч. 1 ст. 335 КПК в частині нової підстави зупинення судового провадження дозволяє її подвійне трактування. Оскільки, якщо виходити лише з буквального тлумачення цих положень, то навіть у разі можливості обвинуваченого, призваного на службу під час мобілізації, брати участь в апеляційному розгляді, судове провадження підлягає зупиненню до звільнення його зі служби.
Якщо ж виходити не лише з граматичного трактування ч. 1 ст. 335 КПК, але й цільового (телеологічного), то судове провадження підлягає зупиненню до звільнення обвинуваченого з військової служби, на яку його призвано у зв’язку з мобілізацією, за наявності в сукупності двох наступних умов: (1) обов’язковості проведення апеляційного розгляду за участі обвинуваченого згідно з ч. 4 ст. 401 КПК чи судовим рішенням (2-ге реч. ч. 4 ст. 405 КПК); (2) коли перебування на військовій службі за призовом, пов’язаним з мобілізацією, в конкретній життєвій ситуації призводить до об’єктивної неможливості обвинуваченого брати участь у судовому провадженні (наприклад, знаходження його на передовій чи неможливість відлучення з військової частини до суду, в тому числі з використанням відеоконференцзв’язку з приміщення іншого суду з метою участі в судовому засіданні тощо).
Разом із тим, як свідчить аналіз досліджених ухвал, на практиці часто переважає підхід до розуміння ч. 1 ст. 335 КПК з огляду на її форму, а не зміст. Наслідками цього можуть бути спроби окремих обвинувачених вчиняти дії, направлені по суті на їх добровільний призов під час мобілізації з метою уникнути притягнення до кримінальної відповідальності у зв’язку із спливом строків давності. Але чи буде користь з таких осіб на фронті, питання риторичне?
На думку автора, вирішити існуючу ситуацію можуть як суди, якщо під час застосування ч. 1 ст. 335 КПК виходитимуть не лише із буквального, але й цільового її тлумачення, враховуючи, чи не призведе їх рішення до неможливості виконати завдання кримінального провадження. Іншим шляхом виходу із ситуації може бути (а) доповнення ст. 49 КК такою підставою зупинення перебігу строків давності притягнення до кримінальної відповідальності як призов обвинуваченого на військову службу у зв’язку з мобілізацією, на особливий період, (б) або пряме граматичне (словесне) зазначення в ч. 1 ст. 335 КПК, що суд зупиняє судове провадження, якщо наведена в цій нормі підстава об’єктивно робить участь обвинуваченого в судовому засіданні неможливою.
Джерело: Юридичний вісник України
