Думка експерта
Організована злочинність: фантом чи реальна загроза?
Олена ШОСТКО,
доктор юридичних наук, професор
Не так давно експерти «Глобальної ініціативи проти транснаціональної організованої злочинності» — міжнародної неурядової організації — опублікували звіт, згідно з яким Україна посідає 34 позицію серед 193 країн світу і третє місце серед 44-х європейських країн у рейтингу Глобального індексу організованої злочинності. І це саме той випадок, коли «бути в першій трійці» не є досягненням. Україну було оцінено як країну з високим рівнем злочинності та низькою спроможністю влади цьому протистояти. При формуванні індексу експертами враховувалися такі характеристики, як масштаб і вплив злочинних ринків, чотири індикатори злочинності (мафіозні групи, злочинні мережі, кримінальні структури, вбудовані в державні органи, іноземні злочинці) і стійкість країн до організованої злочинності.
Ситуація, якою вона є
А що ж в Україні? Спочатку про офіційну статистику. Відповідно до звіту Національної поліції про результати роботи за 2020 р. «Пріоритетом у роботі поліції залишається протидія організованій злочинності. Бо саме ці устатковані (виділено автор.) кримінальні елементи глобально впливають на криміногенну ситуацію в країні. Так, дійсно, саме зусиллями поліції виявляється більшість організованих груп (ОГ) і злочинних організацій (ЗО) — 87% у 2020 році й 83% — у 2019-му. від числа виявлених. Як зазначається у вищезгаданому звіті: «У 2020 році поліція знешкодила 353 організованих груп (у 2019 — 275)». Але ці цифри різняться з тими, які наведені в звітності форми № 1 — ОЗ «Про результати боротьби з організованими групами і злочинними організаціями». Там зазначено, що Національною поліцією розслідувано (виявлено) 330 і 245 ОГ і ЗО в зазначені роки.
Читайте також: Боротьба з контрафактом: питання моралі чи фінансування оргзлочинності?
Цікаво, що термін «поліція знешкодила» — не юридичний, оскільки згідно з наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 р. № 299 «звітність за формою № 1-ОЗ формується автоматично на підставі відомостей, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань», отже, відображає лише результати досудового розслідування, які повинні ще знайти підтвердження у вироку, ухваленому судом.
Що стоїть за цими цифрами?
Далі більш ґрунтовно розглянемо, що означають ці, начебто, «великі» показники знешкоджених організованих злочинних угруповань, які «глобально впливають на криміногенну ситуацію»? Якщо в 2016 р. в Україні було виявлено 136 ОГ і ЗО, то в 2020-му майже в 2,7 раза більше — 377 таких угруповань. Так само збільшилася й кількість виявлених осіб — із 598 до 1 609, відповідно. Здавалося б, результативна тенденція. Однак важливо усвідомлювати, що середня кількість осіб, які вчинили злочини в складі ОГ і ЗО протягом майже десятиліття, складає 4 особи. У 2020 р. 74% всіх виявлених угруповань провадили свою діяльність до моменту виявлення упродовж менше одного року, 19% — до двох років і тільки 3% — понад 3 роки. З корумпованими зв’язками в 2020 р. виявлено 8% ОГ і ЗО.
Читайте також: Стан організованої злочинності та протидія їй на території України у 2020 році (Частина 1)
Задокументовано також, що в минулому році члени ОГ і ЗО вчинили 3 595 злочинів. Якщо порівняти цей показник із загальною кількістю облікованих кримінальних правопорушень в Україні, то виходить, що злочини організованої злочинності складають тільки 3.5% від загального числа кримінально протиправних діянь. Тоді як вони можуть «глобально впливати на криміногенну ситуацію»?
Неупереджений погляд на наявні статдані
Далі проаналізуємо структуру суспільно небезпечних діянь ОГ і ЗО у 2020 р. Найбільшу питому вагу займає невизначена категорія «інші» злочини — це аж 37% зі ста відсотків виявлених злочинів; 32% злочинів вчинено у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення (статті 307—327 ККУ); грабіж (ст. 186 ККУ) серед суспільно небезпечних діянь ОГ і ЗО — складає 3.4%; крадіжка (ст. 185 ККУ), а також привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (ст. 191 ККУ) — близько 4 %; торгівля людьми (ст. 149 ККУ) — 1,5%; створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній (ст. 255 ККУ) — 0,5%; хабарництво та отримання неправомірної вигоди (статті 368—370 ККУ) — 0.8%; виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою використання при продажу товарів, збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів, білетів державної лотереї, марок акцизного податку чи голографічних захисних елементів (ст. 199 ККУ) — 2,1%; легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (ст. 209 ККУ) — 1%. Додамо також, що кількість виявлених ОГ і ЗО з транснаціональними зв’язками у 2019 р. склала 6, у 2020 р. — 11.
Читайте також: Стан організованої злочинності та протидія їй на території України у 2020 році (Частина 2)
Не будемо перелічувати всі склади кримінальних правопорушень, оскільки картина тут вимальовується більш-менш зрозуміла: по-перше, ми бачимо серйозний недолік кримінально-правового статистичного спостереження щодо відсутності інформації про великий масив злочинів; по-друге, діяння, які є суттю організованої злочинної діяльності, займають мізерну частину в структурі виявлених злочинів.
Якість роботи слідчих і прокурорів
Як відомо, головним мірилом ефективності роботи підрозділів поліції, а також судової системи, є обвинувальний вирок стосовно винних осіб за інкриміновані злочини, вчинені в складі ОГ і ЗО, та призначення співрозмірного покарання. Та найбільше розчарування нас очікує далі, коли ми будемо досліджувати питання того, наскільки якісною була робота слідчих, експертів, процесуальних керівників-прокурорів, аналізуючи число засуджених осіб за звітом про склад засуджених (форма № 7)? Отже, в 2019 р. в Україні було засуджено 142 члени ОГ і десять ЗО; у 2020 р. ці абсолютні величини складають, відповідно, 167 і 34. Для кращого розуміння вищенаведених даних порівняємо їх із загальним числом засуджених у вказані роки. Можна зробити висновок, що результатом роботи всіх правоохоронних органів України з боротьби з організованою злочинністю (поліція, органи безпеки, органи, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, ДБР, НАБУ), а також судової системи, є питома вага засуджених за кримінальні правопорушення в складі ОГ і ЗО, яка складає — увага — 0,2% у 2019 і 0,3% у 2020 роках.
Трохи судової статистики
Тепер докладніше про те, за які саме злочини було засуджено 201 особу — члена ОГ або ЗО — за весь 2020 р. у всіх областях України, що підвищує суспільну небезпечність кримінальних правопорушень. За вчинення злочинів, передбачених розділом 13 ККУ (незаконний обіг наркотиків) засуджено 35 осіб, за умисне вбивство — 9, торгівлю людьми — 6, створення злочинної організації — 11, ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів — 12, створення або утримання місць розпусти й звідництво — 4, сутенерство або втягнення особи в заняття проституцією — 17 (тобто 16% всіх засуджених — це ті, хто вчинив кримінальні правопорушення проти громадського порядку і моральності). Одну особу засуджено за ст. 201-1 ККУ. Тут слід пригадати, що за деякими оцінками «в 2019 році обсяг незаконного вирубування лісів, у порівнянні з 2018-м, збільшився майже в сім разів — до 118 тис. куб м, що завдало державі 814,2 млн грн збитків».
За злочини у сфері службової діяльності (статті 364—370) засуджено всього 12 осіб, або 6% від загального числа засуджених. Немає жодного(!) засудженого за статтями, які передбачають покарання за хабарництво (одержання/надання неправомірної вигоди). Цей факт є більш, ніж красномовним.
А що там у Європі?..
Згідно з даними доповіді Європолу «SOCTA 2021» (Оцінка загрози серйозної та організованої злочинності) використання корупції та зловживання легальними структурами бізнесу є ключовими ознаками організованої злочинності в Європі, оскільки 60% організованих злочинних спільнот регулярно використовують корупцію і понад 80% злочинних мереж — легальні бізнес-структури. Крім того, 60% злочинних угруповань використовують насильство як частину свого злочинного бізнесу, пропонуючи такі дії клієнтам через dark. net або зашифровані комунікаційні програми. Оскільки майже 40% злочинних мереж займаються торгівлею наркотиками, то їх виробництво та обіг залишається найбільшим злочинним бізнесом у ЄС (Europol (2021), EuropeanUnion seriousandorganisedcrimethreatas sessment, A corruptinginfluence: theinfiltrationandundermining ofEurope’seconomyandsociety byorganisedcrime, Publications Office oftheEuropeanUnion, Luxembourg).
Як нами неодноразово підкреслювалося в минулих публікаціях, найбільш небезпечні злочинні угруповання не мають сталої, чітко визначеної організаційної будови. Вони досить часто швидко змінюють її, так само, як і напрями та організаційні форми діяльності — заради більш раціонального та оптимального досягнення визначеної мети — отримання прибутків. В останній доповіді Європолу зазначається, що приблизно 40% виявлених ОЗУ мають ієрархічну структуру, 60% — мінливу. У той же час 79% ОЗУ налічували шість і більше учасників у групі, 21% угруповань мали до 5 членів, притому чверть ОЗУ діяла більше 10 років.
У доповіді також наголошується, що «серйозна та організована злочинність ніколи не становила такої загрози для ЄС та його громадян, як сьогодні. … Пандемія COVID-19 знову підтвердила, що ключовою характеристикою злочинних мереж є їхня гнучкість і пристосування до змін оточуючого середовища, в якому вони діють. Перешкоди стають злочинними можливостями».
Чи можливо таке, що Україна залишається осторонь цих процесів? Безумовно, ні. Однак реальність є такою, що, здається, на тлі боротьби з корупцією всі забули про те, що організовані злочинність та корупція — це два щільно пов’язані між собою явища, негативні наслідки яких неможливо подолати без одночасного спільного впливу.
Наскільки адекватна державна політика щодо подолання організованої злочинності? Якою є діяльність суб’єктів протидії організованій злочинності, і що потрібно зробити для покращення ситуації, — читайте про це в наступних наших публікаціях.
Джерело: Юридичний вісник України
