Думка експерта
Удосконалення порядку здійснення кримінального провадження: набув чинності відповідний закон
Фелікс Аронович, практикуючий адвокат в адміністративних, податкових, кримінальних справах
16 травня набрав чинності Закон № 3655-IX «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження».
Спеціально для ВАКСу
За інформацією прес-служби апарату Верховної Ради України, новоприйнятий нормативно-правовий акт повинен спростити функціональність Вищого антикорупційного суду. До цього ВАКС слухав як суд першої інстанції справи в складі трьох суддів. Натомість, новоприйнятий закон надає суддям Вищого антикорупційного суду можливість розглядати справи одноособово. Своєю чергою, для суддів місцевих судів у документі прописані нові випадки, коли вони мають слухати справи в складі трьох осіб.
Читайте також: Звільнення судді з посади за порушення присяги не може свідчити про те, що він не є суб’єктом злочину державної зради
Основною зміною, яка відбулася в статті 31 КПК, сталося вилучення з кодексу частини дванадцятої. Вона визначала параметри здійснення провадження у ВАКС та, власне, й передбачала колегіальний розгляд справ у складі трьох суддів. Тепер формування колегії відбуватиметься лише в окремих випадках:
а) у злочинах, за вчинення яких передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на десять і більше років;
б) у злочинах, в яких підозрюються наступні особи:
- Президент України, повноваження якого припинено;
- народний депутат України;
- Прем’єр-міністр України;
- член Кабінету Міністрів України;
- секретар Ради національної безпеки і оборони України;
- Генеральний прокурор України;
- голова Служби безпеки України;
- директор Державного бюро розслідувань;
- директор Національного антикорупційного бюро України тощо.
Зазначимо й те, що новоприйнятий законопроект передбачений Планом для реалізації програми Ukraine Facility. Основною метою його залучення є вдосконалення законодавства для більш ефективної боротьби з корупцією в контексті підвищення ефективності та забезпечення належного судового розгляду кримінальних проваджень.
Що слід врахувати юристам?
Новий закон по своїй суті торкається і загальних судів першої інстанції, які розглядатимуть кримінальні провадження за іншими категоріями злочинів, вчинених посадовцями вищого ешелону. У випадку вчинення кримінальних правопорушень переліченими вище особами топ-посад державницького рівня, суд першої інстанції повинен буде зібрати колегію в складі трьох суддів, якщо ці посадовці подадуть відповідне клопотання.
Читайте також: Правосуддя моделі воєнного стану
Варто взяти до уваги, що перехідні положення нормативно-правового акту передбачають, що судовий розгляд справи, який уже розпочався до моменту набрання чинності даного нормативно-правового акту й безпосередньо відбувається в складі трьох суддів, має бути завершеним у складі такої колегії за правилами, які діяли до дня набрання чинності цим законом. Тобто, якщо судова справа розглядалася ВАКС у складі трьох суддів, вони продовжать розглядати її в тому ж складі. Всі ж наступні справи вже повинні розглядатися за новими правилами, передбаченими новим законом.
Водночас, якщо відбувається підготовче судове засідання, а сам судовий розгляд досі не був призначений, він може бути проведений складом суду, який визначається вже за новими правилами. Тут мається на увазі, що розгляд таких справ має відбуватися одноосібно. Винятком з правил може бути подання клопотання обвинуваченим, який входить до переліку вищезазначених посадовців керівного складу.
Зміни в редакції законопроекту
Законопроект був ухвалений Верховною Радою в редакції, яка була запропонована комітетом з питань правоохоронної діяльності. В подальшому (на засіданні 22 квітня), його члени висунули пропозицію дещо змінити редакцію документу. Серед змін містилося додавання до переліку топ-посадовців, які можуть подавати клопотання про розгляд справи в складі колегії суддів по першій інстанції, голови Верховного Суду, голови Вищої ради правосуддя, голови та суддів КСУ, голів вищих спеціалізованих судів, голів Рахункової палати, ФДМУ та Центральної виборчої комісії.
Разом із тим з переліку були виключені спочатку запропоновані Кабінетом Міністрів України члени Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку.
Читайте також: Чому довіра до податкових органів в Україні гірша, аніж до судів? Про базові «стовпи» державних доходів і ще дещо
У висновку комітету ВРУ було зазначено, що мали місце певні зауваження в тексті законопроекту в частині невизначеності критеріїв, за якими кримінальні провадження розглядатимуться судами колегіально.
Джерело: Юридичний вісник України
