Судова практика
Незалучення органу місцевого самоврядування співвідповідачем у справах про оскарження його рішень є самостійною підставою для відмови в позові
Справи про оскарження рішень органів місцевого самоврядування: неналежний склад відповідачів є самостійною підставою для відмови в позові, якщо як обов'язкового співвідповідача не залучено орган, що видав оскаржуване рішення (або його правонаступника), чи вигодонабувача
23 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС у справі № 564/3746/23 частково задовольнив касаційну скаргу відповідача на постанову апеляційного суду, якою було скасовано рішення сільської ради про передачу у приватну власність земельної ділянки, визнано недійсним державний акт на право власності на цю ділянку та скасовано її державну реєстрацію.
Позивач вважав незаконним безкоштовне передання сільрадою земельної ділянки у власність відповідача через порушення законодавства і відсутність свого погодження. До цієї ділянки, на його думку, безпідставно увійшли спільний прохід-проїзд, а також частина житлового будинку позивача.
Суд першої інстанції відмовив у позові через необґрунтованість і недоведеність та відхилив аргументи позивача про порушення земельного законодавства й Порядку безоплатного оформлення та видачі громадянам України державних актів на право власності на земельні ділянки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 5 серпня 2009 р. № 844, оскільки цей Порядок було прийнято вже після ухвалення оспорюваного рішення сільської ради.
Читайте також: Вимога зобов’язати державного виконавця виконати рішення суду не є належним способом захисту прав стягувача
Натомість апеляційний суд задовольнив позов, заживши на те, що прибудова позивача розташована на земельній ділянці відповідача, яку сформували без урахування цієї споруди. Відсутність сформованої ділянки у позивача не позбавляє його права на приватизацію землі для обслуговування свого будинку.
Касаційну скаргу відповідач обґрунтував тим, що апеляційний суд не залучив до справи сільську раду, яка є обов’язковим співвідповідачем у спорах про скасування її рішень та актів на землю. Крім того, вважав помилковими висновки суду про обґрунтованість позову та про триваючий характер порушення прав, через який суд відмовився застосувати позовну давність.
Верховний Суд не погодився з апеляційним судом повністю, а із судом першої інстанції – в частині мотивів його рішення.
Визначення кола відповідачів — це виключне право позивача (ст. 175 ЦПК). Суд не може самостійно (без клопотання позивача) залучати співвідповідачів у цивільному процесі (ст. 51 ЦПК). Проте встановлення належності складу відповідачів є обов’язком суду.
Незалучення обов’язкового співвідповідача є самостійною та достатньою підставою для відмови в позові.
Верховний Суд, посилаючись на сталу судову практику, зазначив, що обов’язковим складом відповідачів у справах про визнання незаконними/недійсними рішень органів місцевого самоврядування та державних актів про право власності на земельну ділянку є особа, якій видано державний акт (передано майно), та орган місцевого самоврядування чи орган виконавчої влади, що прийняв рішення про його видачу (постанови ВС від 14 лютого 2019 р. у справі № 749/376/17, від 4 серпня 2021 р. у справі № 640/12437/16-ц, від 24 квітня 2019 р. у справах № 362/884/16 та № 758/3921/15).
У цій справі позивач пред’явив позов лише до фізичної особи. Орган місцевого самоврядування, який ухвалив оспорюване рішення, як співвідповідач залучений не був, і позивач про це не клопотав. Неналежний суб’єктний склад відповідачів є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо відмови в позові, але з помилкових мотивів, оскільки почав аналізувати суть спору за неналежного складу сторін. Апеляційний суд проігнорував відсутність у процесі сільради, яка видала оспорюваний акт, і скасував рішення цього органу, який був позбавлений права захистити свою позицію в суді.
У підсумку Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, постанову апеляційного суду скасував, рішення суду першої інстанції змінив, виклавши його мотивувальну частину в редакції своєї постанови.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
