Судова практика
Факт перебування потерпілого в стані алкогольного сп’яніння в момент ДТП не свідчить про наявність причинного зв’язку між його станом та ДТП
15 вересня 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 654/4434/18 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який доводив існування причинового зв’язку між станом алкогольного сп’яніння пішохода і дорожньо-транспортною пригодою, в результаті якої він загинув.
За матеріалами провадження водій приблизно о 23 годині, керуючи автомобілем, грубо порушуючи вимоги Правил дорожнього руху, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, проявив неуважність та безпечність до дорожньої обстановки, яка склалася, не обрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого, не впоравшись із керуванням, здійснив з’їзд з проїжджої частини на праве узбіччя, внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода, чим спричинив останньому тяжкі тілесні ушкодження за критерієм небезпеки для життя, від яких потерпілий помер.
Місцевий суд визнав винуватим та засудив обвинуваченого за ч. 2 ст. 286 КК на 4 роки позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки, на підставі ст. 75 КК звільнив від відбування основного покарання з випробуванням.
Читайте також: Закон не містить обмежень щодо позбавлення права керувати транспортними засобами осіб, для яких воно є джерелом доходу
Апеляційний суд скасував цей вирок у частині призначення покарання із застосуванням ст. 75 КК, ухвалив новий вирок, яким засудив фігуранта за ч. 2 ст. 286 КК. У решті цей вирок залишив без змін.
У касаційній скарзі захисник стверджував, що судом належним чином не перевірено та не надано належної оцінки діям потерпілого у виникненні дорожньо-транспортної пригоди, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, та не встановлено в повній мірі, які саме порушення вимог ПДР були допущені обвинуваченим, та причинний зв’язок між цими порушеннями та наслідками, що настали.
Верховний Суд вказав, що при судово-токсилогічній експертизі в крові трупа пішохода виявлений етиловий алкоголь в концентрації 1,5 проміле, що зазвичай викликає середню ступінь алкогольного сп’яніння.
На підставі оцінки доказів у їх сукупності та взаємозв’язку, в ситуації, яка виникла на дорозі за участю автомобіля під керуванням обвинуваченого і пішохода, суд дійшов обґрунтованого висновку, що порушення вимог п. 2.3 (б), 2.9 (а), 10.1, 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху України водієм перебувають у прямому причинному зв’язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди та настанням наслідків у виді спричинення смерті потерпілого.
Читайте також: Той факт, що небезпеку для руху створив пішохід не звільняє водія від виконання вимог ПДР, однак цю обставину суди повинні врахувати
Водій автомобіля мав технічну можливість запобігти наїзду на пішохода, виконуючи зазначені вище вимоги Правил дорожнього руху, згідно з якими, він повинен бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, обрати безпечну швидкість руху, у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об’єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об’їзду перешкоди – пішохода, який рухався по правому узбіччю автодороги по ходу руху автомобіля.
Недотримання ним таких правил безпеки дорожнього руху призвело до наїзду на пішохода, що спричинило його смерть. Сам факт перебування потерпілого в стані алкогольного сп`яніння у момент ДТП, на що вказує захисник, не свідчить про наявність причинного зв’язку між його станом та дорожньо-транспортною пригодою. А тому доводи про те, що судом не було встановлено причинний зв’язок між діями обвинуваченого та наслідками, апеляційний суд правильно визнав безпідставними.
Підготував Леонід Лазебний
