Судова практика
Керівник і члени МСЕК, приймаючи рішення від імені комісії, є особами, уповноваженими на виконання функцій держави в розумінні Кримінального кодексу
21 травня 2024 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 686/8627/22 відмовив у задоволенні касаційні скарги захисників, які просили закрити кримінальне провадження на підставі пп. 2, 3 ч. 1 ст. 284 КПК.
За матеріалами кримінального провадження, голова медико-соціальної експертної комісії, будучи службовою особою, діючи умисно з корисливих мотивів, за попередньою змовою зі співучасником, отримали від особи для себе неправомірну вигоду у сумі 1100 доларів США за здійснення впливу на членів МСЕК з метою прийняття рішення про встановлення ІІ групи інвалідності.
Вироком міськрайонного суду його визнано невинуватим та виправдано за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК у зв’язку з недоведенням в його діях складу кримінального правопорушення.
Вироком апеляційного суду вирок суду першої інстанції скасовано та ухвалено новий вирок, яким його визнано винуватим та засуджено за ч. 2 ст. 369-2 КК.
У касаційних скаргах захисники зазначали, що апеляційний суд безпідставно визнав засудженого службовою особою, оскільки рішення щодо встановлення громадянам групи інвалідності приймається колегіально усіма членами МСЕК і відсутня будь-яка підпорядкованість членів МСЕК голові цієї комісії. Залишив поза увагою те, що голова і члени МСЕК є працівниками (лікарями) комунальних закладів охорони здоров’я та не є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, у розумінні примітки до ст. 369-2 КК.
Верховний Суд вказав, що для кримінально правової оцінки дій особи за ч. 2 ст. 369-2 КК необхідно встановити можливість суб’єкта цього діяння потенційно здійснити вплив на інших осіб, у здійсненні якого зацікавлений той, хто передає неправомірну вигоду. У цьому провадженні засудженому інкримінувалося одержання неправомірної вигоди спільно зі співучасником за здійснення засудженим впливу на членів МСЕК щодо прийняття позитивного рішення про надання особі ІІ групи інвалідності.
І співучасник, і особа, якій мала бути встановлена інвалідність, були обізнані про те, що засуджений обіймає посаду голови медико-соціальної експертної комісії, і що рішення про встановлення групи інвалідності приймається саме членами комісії, а не засудженим одноособово.
Твердження захисників про те, що голова і члени МСЕК є працівниками (лікарями) комунальних закладів охорони здоров’я та не є у розумінні примітки до ст. 369-2 КК особами, уповноваженими на виконання функцій держави, були предметом ретельного дослідження суду апеляційної інстанції, який належним чином їх розглянув, визнав ці доводи неспроможними, навів обґрунтовані мотиви своїх висновків шляхом аналізу низки нормативно-правових актів, якими на законодавчому рівні визначено статус і діяльність усіх без виключення МСЕК, які здійснюють державну політику в сфері встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання тощо (Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 6 жовтня 2005 р. № 2961-IV).
Апеляційним судом проаналізовано зміст Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ від 22 лютого 1992 р. № 83, відповідно до якого МСЕК перебувають у віданні МОЗ України, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
На підставі вище наведеного апеляційний суд дійшов висновку про те, що як голова, так і члени МСЕК є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Факт встановлення особі групи інвалідності є юридично значимим і тягне за собою багато правових наслідків як соціального характеру, так й іншого характеру. Органи, які уповноважені на встановлення цього факту вочевидь діють від імені держави, оскільки реалізовують її функцію саме в частині встановлення інвалідності певній особі.
Держава завжди реалізовує свої функції через конкретні, створені нею органи чи уповноважених нею осіб. Залежно від сфери прийняття рішення відповідні функції держави здійснюють створені для цього інституції.
У частині встановлення факту інвалідності таким органом, який покликаний здійснювати функції держави є медико-соціальні експертні комісії (МСЕК). Члени таких комісій приймають рішення від імені такої комісії, а отже у ході прийняття юридично значимих рішень комісії вони є особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Отже, висновки апеляційного суду про визнання фігуранта винуватим та його засудження за ч. 2 ст. 369-2 КК Верховний Суд визнав правильними.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
