Судова практика
Керівник не ніс відповідальності за неподання заяви про банкрутство до введення в дію КУзПБ, однак якщо неплатоспроможність тривала й після його введення, відповідальність настає
Солідарна відповідальність керівника у справах про банкрутство: КУзПБ не має ретроспективної дії, проте якщо загроза неплатоспроможності виникла раніше набрання ним чинності (21 жовтня 2019 р.) і тривала після цієї дати, керівник відповідає за невиконання обов’язку подання заяви про банкрутство після спливу місячного строку з дня введення Кодексу
30 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС у справі № 916/5286/24 (916/2403/25) частково задовольнив касаційні скарги власників Товариства – боржника на постанову апеляційного суду, якою покладено на них солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство боржника.
Ліквідатор боржника подав у межах справи про банкрутство заяву про покладення зазначеної відповідальності, оскільки відповідачі як керівники та власники боржника порушили вимоги ч. 6 ст. 34 КУзПБ, не подавши заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.
Читайте також: У справах про банкрутство треба розрізняти субсидіарну та солідарну відповідальність
Суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви через відсутність ухвали про порушення вимог ч. 6 ст. 34 КУзПБ, звернення неналежного заявника (ліквідатора замість кредиторів), а також через неналежне коло суб’єктів відповідальності.
Апеляційний суд скасував рішення й поклав відповідальність на всіх чотирьох відповідачів, встановивши приховування стійкої фінансової неспроможності боржника через порушення його керівництвом/власниками вимог законодавства.
У касаційних скаргах заперечувалася правомірність солідарної відповідальності керівника за КУзПБ до введення його в дію, а також належність способу захисту.
Верховний Суд не погодився з апеляційним судом щодо покладення солідарної відповідальності за борги Товариства на його власників та одного з керівників.
Роз’яснивши застосування норм КУзПБ за темпоральним критерієм, Суд зауважив, що до введення в дію КУзПБ законодавство про банкрутство не передбачало солідарної відповідальності керівника боржника за неподання до суду заяви про банкрутство протягом місяця після виникнення загрози неплатоспроможності.
Водночас, загроза неплатоспроможності є триваючим станом, а склад правопорушення для кожного керівника визначається окремо за періодом його повноважень. Якщо загроза тривала після введення в дію КУзПБ, невиконання обов’язку оцінюється за ч. 6 ст. 34 КУзПБ. Водночас керівник, який звільнився до спливу місячного строку, не несе відповідальності через відсутність закінченого складу правопорушення.
Також Суд зазначив, що солідарну відповідальність за ч. 6 ст. 34 КУзПБ несуть виключно керівник або члени виконавчого органу боржника. Засновник, учасник чи акціонер відповідає лише тоді, коли водночас є керівником або членом цього органу. Статутні представницькі повноваження чи сам статус засновника не є підставою для такої відповідальності.
На цій основі Суд конкретизував межі застосування ч. 6 ст. 34 КУзПБ у часі: до введення в дію КУзПБ 21 жовтня 2019 р. солідарна відповідальність керівника за неподання заяви про банкрутство не передбачалася. Проте якщо загроза неплатоспроможності виникла раніше і тривала після цієї дати, керівник відповідає за невиконання обов’язку після спливу встановленого законом місячного строку. Сам по собі статус засновника (учасника, акціонера) товариства не є підставою для такої відповідальності.
Отже, Верховний Суд частково задовольнив касаційні скарги та скасував постанову апеляційного суду в частині солідарної відповідальності колишнього керівника і двох засновників товариства, залишивши в силі рішення суду першої інстанції в цій частині. У решті постанову апеляційного суду залишено без змін.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
