Поняття «загибель» та «смерть» військовослужбовця слід розмежовувати при вирішенні питання про призначення одноразової грошової допомоги

Призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця: необхідно розмежовувати поняття «загибель» і «смерть» та встановлювати причинно-наслідковий зв'язок між летальною подією, захистом Батьківщини та характером обставин, за яких настала смерть

19 жовтня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів КАС у справі № 440/13653/25 задовольнив касаційну скаргу Міноборони на судові рішення, якими зобов’язано скаржника повторно розглянути заяви батьків загиблого військовослужбовця про призначення одноразової грошової допомоги.

Батьки загиблого військового заявили про право на 15 млн грн одноразової допомоги, однак Міноборони повернуло документи через те, що смерть настала від нещасного випадку під час служби, що не дає права на цю виплату. Причина смерті пов`язана із захистом Батьківщини, проте військовий отримав смертельні поранення від пострілів іншого військовослужбовця.

Читайте також: Факт батьківства загиблого військовослужбовця не встановлюється в окремому провадженні, якщо заперечує особа, яка вже отримує одноразову грошову допомогу за загиблого

Суди попередніх інстанцій скасували частково рішення Міноборони та зобов’язали відомство повторно розглянути заяви позивачів з урахуванням того, що смерть військовослужбовця пов`язана із захистом Батьківщини.

Міноборони в касаційній скарзі зазначило, що суди неправильно застосували законодавство, оскільки сам факт смерті під час служби не означає автоматичного права сім’ї на виплату 15 млн грн.

Верховний Суд не погодився із судами попередніх інстанцій та розмежував загальні підстави для соціального забезпечення сімей загиблих військовослужбовців і спеціальні умови виплати допомоги в розмірі 15 млн грн.

Читайте також: Відсутність підприємства в Реєстрі об’єктів критичної інфраструктури, який на момент загибелі працівника ще не існував, не позбавляє членів його сім’ї права на одноразову грошову допомогу

Проаналізувавши п. 2 постанови Кабінету Міністрів від 28 лютого 2022 р. № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», Суд визначив дві альтернативні підстави для цієї допомоги в період воєнного стану: перша підстава — загибель військовослужбовця (абз. 1 п. 2 постанови № 168), друга підстава — смерть протягом року внаслідок поранення, отриманого під час захисту Батьківщини (абз. 6 цього пункту).

Верховний Суд зауважив, що юридично значущою є не просто фіксація причини смерті в медичних документах, а встановлений причинно-наслідковий зв’язок між смертю військовослужбовця та пораненням, отриманим за обставин з абз. 6 п. 2 постанови № 168.

Формулювання про пов’язаність летального випадку із захистом Батьківщини автоматично не означає загибель у розумінні абз. 1 п. 2 цієї постанови. Поняття «загибель» має самостійне юридичне значення і не охоплює кожен випадок смерті під час воєнного стану чи служби. Виплата одноразової грошової допомоги прямо залежить від характеру конкретних обставин, за яких настала смерть.

Суд взяв до уваги, що смерть військовослужбовця внаслідок нещасного випадку, пов`язаного із захистом Батьківщини або виконанням обов`язків військової служби, є обставиною, яка зумовлює особливо високий рівень соціального захисту членів його сім`ї. Водночас у межах цієї справи Суд вирішував питання не про наявність у позивачів права на соціальний захист загалом, а про наявність спеціальних умов для виплати саме у розмірі 15 млн грн.

Оскільки підстави для виплати  одноразової грошової допомоги за п. 2 постанови № 168 відсутні, Верховний Суд задовольнив касаційні скарги, скасував судові рішення та відмовив у позові.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути