Судова практика
Наявність у процесуальному документі рукописного підпису, який дає змогу ідентифікувати скаржника, унеможливлює повернення апеляційної скарги як непідписаної
16 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС у справі № 274/7800/25 частково задовольнив касаційну скаргу на ухвалу апеляційного суду про повернення апеляційної скарги.
Суд першої інстанції повернув позивачу заяву про визнання права у спорі щодо можливого припинення постачання природного газу Товариством, оскільки вона не відповідала вимогам ст. 175 ЦПК і не була підписана.
Апеляційний суд також повернув апеляційну скаргу, не визнавши напис «Авт.: Вадим» під текстом скарги належним підписом особи, яка подала процесуальний документ.
У касаційній скарзі заявник наголосив, що автограф у скарзі є авторським графлінням та інтелектуальною власністю особи, яка засвідчує документ, його авторство й автентичність. Він виконує всі функції підпису та перевищує його за значущістю.
Верховний Суд не погодився з апеляційним судом.
Спираючись на конституційний принцип доступу до правосуддя, проаналізувавши норми, які регулюють вимоги до процесуальної форми позовної заяви, апеляційної та касаційної скарг (ч. 2 ст. 175, ч. 3 ст. 356, ч. 3 ст. 392 ЦПК), Суд констатував, що обов’язкова наявність підпису автора або представника на процесуальному документі не може створювати додаткових, не передбачених законом бар’єрів для звернення до суду. Повернення процесуального документа можливе виключно у випадках, прямо визначених законом. Розширене тлумачення цих підстав є недопустимим.
Оцінивши спірний підпис і перевіривши апеляційну скаргу на відповідність вимогам ст. 356 ЦПК, Суд установив, що рукописний напис «Авт.: Вадим» («Вадим») є належним підписом, оскільки він ідентифікує особу позивача та збігається з його підписами в інших матеріалах справи.
На цій основі Верховний Суд виснував, що якщо документ містить підпис, який дає змогу встановити автора, підстав вважати його непідписаним немає.
Отже, в розпорядженні суду апеляційної інстанції був наявний примірник апеляційної скарги з рукописним підписом особи, яка її подала.
Оскільки апеляційний суд безпідставно повернув скаргу через відсутність підпису особи, яка її подала, Верховний Суд ухвалу апеляційного суду скасував, а справу направив до цього суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
