Судова практика
Негайному виконанню підлягає постанова апеляційного суду про забезпечення позову, ухвалена за наслідком перегляду ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову
7 грудня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 757/33742/19 вирішив питання про те, чи є постанова суду апеляційної інстанції виконавчим документом.
Матір дитини звернулася до суду з позовом до батька дитини, у якому просила визначити місце проживання малолітнього сина з нею; відібрати дитину від батька без позбавлення його батьківських прав.
Батько звернувся з зустрічним позовом, в якому просив визначити місце проживання малолітнього сина разом з ним.
Мати звернулася з заявою про забезпечення позову, у якій просила вжити заходів забезпечення позову шляхом визначення місця та часу спілкування дитини з нею до винесення судом рішення; зобов’язати батька передавати малолітнього матері за місцем її проживання згідно з визначеним судом часом спілкування.
Ухвалою районного суду в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено. Апеляційний суд скасував ухвалу та ухвалив нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задоволено частково.
Читайте також: Заява виконавця з процесуальних питань виконання судового рішення підлягає негайному розгляду судом без відкриття провадження
Розглянувши касаційну скаргу батька, Верховний Суд вказав, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів (ч. 1, 2 ст. 157 ЦПК України).
На підставі аналізу ч. 1, 2 та 4 ст. 258 ЦПК України Верховний Суд зауважив, що:
– законодавець розмежовує такі поняття як судові рішення, що підлягають примусовому виконанню (і тому, відповідно, мають визнаватися підставою виконання), та виконавчі документи (що видаються для забезпечення можливості примусової реалізації підстави виконання);
– підставами виконання є визначені в законі акти юрисдикційних органів. Наприклад, підставою виконання є рішення суду першої інстанції у цивільній справі, а відповідним виконавчим документом – виконавчий лист, що видається судом на підставі такого рішення. Серед підстав виконання є рішення не тільки суду, а й інших органів. Перелік виконавчих документів, передбачений ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої одні з них за формою і змістом відрізняються від підстав виконання (наприклад, рішення суду першої інстанції як підстава виконання, а виконавчий лист, виданий на його виконання – як виконавчий документ; рішення комісії по трудових спорах як підстава виконання, а посвідчення комісій по трудових спорах, видані на підставі цих рішень – як виконавчий документ тощо), а інші одночасно виступають підставою виконання і виконавчим документом (зокрема, судовий наказ, виконавчий напис нотаріуса);
– відповідно до вимог процесуального закону оформлювати своє судове рішення щодо результатів перегляду питання про забезпечення позову апеляційний суд може тільки у вигляді постанови, ухвала з цього приводу апеляційним судом ухвалена бути не може. Хоча по своїй суті, постанова апеляційного суду складається, власне із частини, що присвячена скасуванню ухвали суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову, та частини про постановлення нового судового рішення (ухвали) про забезпечення позову. При цьому таку процесуальну дію як забезпечення позову необхідно забезпечувати можливостями примусового виконання, незалежно від того чи втілена вона в ухвалі суду першої інстанції, чи за результатами апеляційного перегляду в постанові апеляційного суду;
– постанова суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, ухвалена за наслідком перегляду відповідної ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. У цьому випадку постанова апеляційного суду одночасно виступає і підставою виконання, і виконавчим документом.
У справі, що переглядалася:
– постановою апеляційного суду скасовано ухвалу районного суду та ухвалено нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задоволено частково;
– апеляційний суд, при задоволенні заяви про приведення виконавчого документа відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», зробив обґрунтований висновок, що постанова про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
