Судова практика
Ненадання спадкоємцем нотаріусу відомостей про осіб, які можуть бути спадкоємцями, не є поважною причиною пропуску ними строку для прийняття спадщини
12 квітня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 589/1863/13-ц залишив без задоволення касаційну скаргу спадкоємця, який не довів поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Спадкоємець другої черги за правом представлення звернувся до суду з позовом до іншої особи про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що він з 1994 р. мешкає на території Ізраїлю, про смерть спадкодавця його ніхто не повідомив, внаслідок чого він пропустив установлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини.
Рішенням міськрайонного суду, залишеним без змін апеляційним судом, у задоволенні позову відмовлено з тих мотивів, що причини пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, є неповажними.
Розглянувши касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 р. № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 р. у справі № 766/14595/16, від 30 січня 2020 р. у справі № 487/2375/18, від 31 січня 2020 р. у справі № 450/1383/18.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Звертаючись до суду з цим позовом, позивач посилався як на поважну причину пропуску строку на прийняття спадщини на його проживання за межами України, а саме на території Ізраїлю, а також на те, що йому не було відомо про смерть спадкодавця.
Факт проживання позивача у Ізраїлі сам по собі не свідчить про наявність об`єктивних, непереборних перешкод для звернення із заявою про прийняття спадщини, оскільки перебування позивача поза межами України не позбавляло його можливості подати заяву про прийняття спадщини поштою, як передбачено п. 207 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, чинної на час відкриття спадщини.
Крім того, відповідно до ч. 6 ст. 1 Закону України від 2 вересня 1993 р. № 3425-XII (із змінами) «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій за кордоном покладається на консульські установи України, а у випадках, передбачених чинним законодавством, – на дипломатичні представництва України.
Згідно зі ст. 38 цього ж закону, на консульські установи України серед іншого також покладений обов`язок видавати свідоцтва про право на спадщину.
Доказів неможливості з`явитися до консульської установи або до дипломатичного представництва України за кордоном позивач не надав.
Також не є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини необізнаність позивача про смерть спадкодавця, оскільки сама по собі ця обставина, без встановлення інших об`єктивних обставин, не свідчить про поважність пропуску спадкоємцем цього строку.
Верховний Суд погодився з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про те, що зазначені позивачем обставини для надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини не є об`єктивними, непереборними, істотними труднощами, які перешкоджали йому у встановлений законом строк звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у порядку, визначеному ст. 1270 ЦК України.
Також Верховний Суд зазначив, що недобросовісність поведінки іншого спадкоємця щодо ненадання нотаріусу відомостей про осіб, які можуть бути спадкоємцями, також не свідчить про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки не є перешкодою на вчинення спадкоємцем дій з прийняття спадщини, а тому доводи касаційної скарги в цій частині є безпідставними.
Підготував Леонід Лазебний
