Судова практика
Нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у всіх випадках звернення особи, внесеної до Єдиного реєстру боржників як боржник чи поручитель
16 червня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 757/22958/19-ц вказав, що пунктом 8-1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» охоплюються всі випадки внесення до Єдиного реєстру боржників.
Власник житлового будинку та земельної ділянки звернувся з позовом до приватного нотаріуса про визнання протиправною відмови у вчиненні нотаріальної дії та зобов`язання вчинити дії, посилаючись на те, що відповідач прийняв постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії – посвідчення договору купівлі-продажу зазначених об’єктів нерухомого у зв’язку з тим, що позивач внесений до Єдиного реєстру боржників.
Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, у задоволенні позовних вимог відмовлено, оскільки станом на час вчинення нотаріальної дії в Єдиному реєстрі боржників була відображена актуальна інформація щодо позивача як боржника за невиконаним майновим зобов`язанням.
Читайте також: Підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій
У касаційній скарзі позивач зазначав, що він не є боржником за грошовими вимогами стягувача, а є тільки майновим поручителем, який відповідає в межах переданого в іпотеку майна. Арешт накладено лише на предмет іпотеки, а на будинок та земельну ділянку, які мав намір продати позивач, арешт не накладено. Стосовно позивача не було відкрито виконавчого провадження про стягнення грошових коштів, виконання рішення суду, яким звернено стягнення на передані в іпотеку квартири, неможливе, оскільки вони знаходяться в м. Донецьку.
Верховний Суд вказав, що тлумачення п. 8-1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» (у редакції, яка діяла на час відмови у вчиненні нотаріальної дії) свідчить, що нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії у всіх випадках, якщо особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників. Законодавець не пов’язував відмову у вчиненні нотаріальної дії з тим, чи видавався виконавчий лист на звернення стягнення на іпотеку, й особа була іпотекодавцем, а не боржником за основним зобов’язанням. Тобто цивілістичне розмежування статусу боржника та іпотекодавця не є основою для формулювання підстави для відмови у вчиненні нотаріальної дії, оскільки відмова у вчиненні нотаріальної дії залежить тільки від внесення особи до Єдиного реєстру боржників.
Читайте також: На дохід від відчуження нерухомого майна може бути здійснено стягнення для виплати аліментів в межах виконавчого провадження
Тому Верховний Суд визнав необґрунтованими доводи касаційної скарги про те, що суди не дослідили обставини справи в частині змісту виконавчих проваджень не обґрунтовані, оскільки п. 8-1 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» охоплюються всі випадки підстав внесення до Єдиного реєстру боржників.
Також ВС нагадав, що у постанові від 1 березня 2021 р. по справі № 473/1878/19 Верховним Судом зроблено висновок, що «суд не може підміняти орган, до повноважень якого належить прийняття рішення, яке є предметом оскарження, приймати замість нього своє рішення та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта…Тобто суд не може зобов`язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції. … Таким чином, у задоволенні позовних вимог про зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину за заповітом слід відмовити з вказаної підстави. Нотаріус вносить відповідну інформацію у Спадковий реєстр на підставі рішення суду про визнання його дій неправомірними чи у зв`язку зі скасуванням судом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії».
При відмові в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання нотаріуса вчинити дії щодо посвідчення правочину, суди не врахували, що суд не може зобов`язувати нотаріуса вчиняти дії щодо вирішення питань, які безпосередньо належать до його компетенції, тому судові рішення в цій частині слід змінити в мотивувальній частині. Проте суди зробили правильний висновок про відмову в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання нотаріуса вчинити дії щодо посвідчення правочину.
Підготував Леонід Лазебний
