Спільна опіка з почерговим проживанням є допустимою моделлю виховання дитини, застосування якої визначається виключно конкретними обставинами

Спори щодо визначення місця проживання дитини: застосування моделі спільної фізичної опіки з почерговим проживанням дитини в кожного з батьків залежить від балансу інтересів дитини та визначається конкретними обставинами справи

9 жовтня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС у справі № 607/21670/24 залишив без задоволення касаційні скарги матері та її представника на судові рішення про почергове проживання малолітньої дитини з кожним із батьків.

Мати вимагала визначити місце проживання доньки виключно з нею через конфлікти з батьком щодо повернення дитини.

Батько подав зустрічний позов про спільну опіку з почерговим проживанням дитини (по пів місяця в кожного) та окремим порядком у дні народження.

Суди попередніх інстанцій визначили почергове проживання дитини з кожним із батьків по тижню, зваживши, що обидва батьки мають належні житлові умови, дитина однаково прив’язана до них і адаптована до обох домівок. При цьому орган опіки рекомендував залишити дитину з матір’ю, а висновки психологічних досліджень виявилися суперечливими.

Читайте також: Наявність спору про визначення місця проживання дитини не є перешкодою для стягнення аліментів

У касаційних скаргах мати та її представник зазначали, що проживання доньки з батьком і щотижнева зміна житла шкодитимуть інтересам дитини.

Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій та зазначив, що ні міжнародне, ні національне законодавство (зокрема ст. 141 СК) не містить положень, які б наділяли когось із батьків переважним правом на проживання з дитиною.

Водночас Суд наголосив, що рівність прав батьків є похідною від прав дитини на гармонійний розвиток, а баланс інтересів зміщується судом виключно на користь дитини (ст. 3 Конвенції про права дитини).

Пославшись на зміст Резолюції ПАРЄ № 2079 (2015) «Рівність і спільна батьківська відповідальність: роль батька», Верховний Суд підкреслив, що спільна опіка з почерговим проживанням є можливою моделлю виховання, але її застосування залежить від конкретних обставин.

Читайте також: Неможливість надати висновок органом опіки та піклування не означає неможливості вирішення судом спору про визначення місця проживання дитини

Так, Суд врахував те, що обидва батьки позитивно характеризуються, живуть в одному місті, створили належні умови для дитини за своїм місцем проживання та однаково прагнуть піклуватися про малолітню доньку. Дитина через вік і психологічний стан не може оцінити ставлення батьків, а ризик для її розвитку відсутні.

Тому, за встановлених обставин Верховний Суд визнав обґрунтованим застосування моделі спільної фізичної (батьківської) опіки з почерговим проживанням дитини з кожним із батьків.

Верховний Суд також нагадав значення висновку органу опіки та піклування. Він не має наперед установленої сили та оцінюється судом разом з іншими доказами.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути