Судова практика
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини
13 квітня 2021 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 308/4214/18 залишив без задоволення касаційну скаргу відповідача на рішення про стягнення з нього аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання до досягнення нею 23-річного віку.
Повнолітня дитина звернулася до суду з позовом до свого батька про стягнення аліментів на її утримання та половини суми за навчання, вказавши, що вона не одружена, не працює, її утримує мати та платить за навчання, а відповідач аліменти не сплачує та добровільно надавати допомогу відмовляється, хоча має таку можливість.
Крім того, вказувала на те, що вона є особою з інвалідністю з дитинства другої групи.
Рішенням міськрайонного суду позов задоволено частково, стягнено з відповідача половину суми за навчання в коледжі.
Апеляційним судом рішення в частині відмови у задоволенні вимоги про стягнення аліментів на дитину, що продовжує навчання, скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення: стягнено з відповідача на користь позивачки, яка продовжує навчання у вищому навчальному закладі, аліменти щомісячно, починаючи з дати вступу і до закінчення нею навчання, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років.
Розглянувши касаційну скаргу відповідача, Верховний Суд вказав, що згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції Організації Об’єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 р. батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема передбачає обов’язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв’язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (ст.ст. 199, 200, 201 СК України).
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання, є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов’язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Відповідно до п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов`язкової сукупності таких юридичних фактів: 1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; 2) продовження ними навчання; 3) потреба у зв`язку з цим у матеріальній допомозі; 4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину).
За висновком ВС у цій справі суд апеляційної інстанції, встановивши, що дочка відповідача продовжує навчатися та у зв`язку з цим потребує матеріальної допомоги, а відповідач, який є працездатною особою, зобов`язаний та має можливість утримувати повнолітню дочку, дійшов правильного висновку про стягнення з відповідача аліментів на повнолітню дочку, яка продовжує навчання до досягнення нею 23-річного віку.
Підготував Леонід Лазебний
