Судова практика
Суд може відмовити особі в задоволенні клопотання про застосування амністії лише якщо до такої особи амністію не може бути застосовано
10 червня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 623/3346/17 залишив без задоволення касаційну скаргу потерпілої, яка заперечувала проти застосування амністії до засудженого.
Вироком місцевого суду особу засуджено за ч. 2 ст. 286 КК без позбавлення права керувати транспортними засобами та на підставі п. «в» ст. 1 Закону «Про амністію у 2016 році» звільнено від відбування призначеного покарання.
Читайте також: До особи, засудженої за кілька злочинів, амністія застосовується тільки якщо кожен із злочинів підпадає під дію амністії
Апеляційний суд вирок місцевого суду в частині призначеного покарання скасував, призначив покарання за ч. 2 ст. 286 КК з позбавленням права керувати транспортними засобами та на підставі п. «в» ст. 1 Закону «Про амністію у 2016 році» звільнив від відбування призначених за вироком суду основного та додаткового покарань.
У касаційній скарзі потерпіла просила відмовити в задоволенні клопотання про застосування амністії, вказуючи, що це є правом суду, а не обов`язком.
Верховний Суд вказав, що амністія – це вид звільнення від кримінальної відповідальності чи від покарання та його відбування, який на підставі закону про амністію застосовується судом щодо певної, але індивідуально невизначеної категорії осіб, винних у вчиненні злочинів.
У ст. 1 Закону «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 р., який набрав чинності 07 вересня 2017 р., міститься перелік категорій осіб, які можуть бути звільнені від відбування покарання. Зокрема у п. «в» ст. 1 Закону передбачено, що до такого переліку віднесено осіб, не позбавлених батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років, дітей-інвалідів та/або повнолітніх сина, дочку, визнаних інвалідами.
Розглядаючи кримінальне провадження, місцевий суд дійшов висновку про те, що особа є суб’єктом амністії. Перевіряючи вирок місцевого суду, апеляційний суд дійшов аналогічного висновку та звільнив особу від відбування основного та додаткового покарань на підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію у 2016 році».
Читайте також: Злочини, вчинені в різний час, щодо різних потерпілих та різних об’єктів посягання не можуть утворювати ідеальну сукупність
Верховний Суд погодився з таким висновком місцевого та апеляційного судів, оскільки як з’ясував зі змісту вироку місцевого суду, особу визнано винуватою та засуджено за вчинення необережного злочину, який відповідно до положень ст. 12 КК належить до категорії тяжких.
При цьому будь-яких обставин, визначених у ст. 4 Закону «Про застосування амністії в Україні» та ст. 9 Закону «Про амністію у 2016 році», які б перешкоджали звільнити особу від відбування призначеного покарання на підставі амністії, місцевим судом у ході розгляду кримінального провадження встановлено не було. Таких обставин не встановлено й під час касаційного розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону «Про застосування амністії в Україні», установивши на стадії судового розгляду наявність акта про амністію, що усуває застосування покарання за вчинене діяння, суд, за доведеності вини особи, постановляє обвинувальний вирок зі звільненням засудженого від відбування покарання.
Як передбачено ч. 1 ст. 10 Закону «Про амністію у 2016 році», питання про застосування амністії суд вирішує, зокрема за ініціативою обвинуваченого (підсудного) чи засудженого, їхніх захисників чи законних представників.
При цьому відмовити в задоволенні клопотання про застосування амністії та звільнення від відбування основного покарання суд вправі виключно в тому випадку, коли особа, щодо якої ставиться таке питання, не є суб’єктом амністії, тобто не належить до кола осіб, до яких амністія може бути застосована, або належить до кола осіб, застосування амністії щодо яких прямо заборонено законом.
Таким чином, термін «може бути застосовано», який визначено в Законі «Про застосування амністії в Україні», передусім зобов’язує суд перевірити, чи є суб’єктом амністії особа, щодо якої таке питання ставиться, та не дає права суду відмовити в задоволенні такого клопотання на інших підставах.
Підготував Леонід Лазебний
