Судова практика
Сумніви захисника щодо зібраних у кримінальній справі доказів і висновків досудового слідства й суду не є підставою перегляду судових рішень
2 серпня 2022 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 1-15/2011 залишив без задоволення касаційні скарги захисника та його підзахисного, вказавши, що не може бути предметом перегляду за нововиявленими обставинами постанова місцевого суду, якою задоволено клопотання захисника про звільнення підсудного від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи внаслідок зміни обстановки на підставі ст. 48 КК, яку ухвалював суд за КПК 1960 р.
Ухвалою міськрайонного суду, залишеною без змін апеляційним судом, заяву захисника про перегляд за нововиявленими обставинами постанови міськрайонного суду, якою підзахисного було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 192 КК у зв’язку зі зміною обстановки, а провадження у кримінальній справі – закрито, залишено без задоволення.
У касаційних скаргах, які є аналогічними за змістом, захисник та його підзахисний вказували, що суд першої інстанції безпідставно не визнав нововиявленими обставинами те, що кримінальну справу було порушено неуповноваженою службовою особою, а докази було отримано шляхом проведення незаконних та протиправних заходів.
Верховний Суд, залишивши без змін ухвалу міськрайонного суду та ухвалу апеляційного суду, зазначив, що як вбачається з матеріалів кримінального провадження, кримінальна справа за обвинуваченням фігуранта у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК, розглядалась судом першої інстанції на підставі положень КПК 1960 р. Судовий розгляд проводився судом з дослідженням доказів та матеріалів справи в повному обсязі, в ході якого прокурором в порядку ст. 277 КПК 1960 р. було змінено пред’явлене обвинувачення з ч. 2 ст. 368 КК на ч. 1 ст. 192 КК.
При цьому, враховуючи, що досудове слідство та розгляд кримінальної справи здійснювалися на підставі приписів КПК 1960 р., то учасники процесу мали можливість ознайомитися з усіма процесуальними рішеннями, які приймалися по справі, в тому числі й з постановою про порушення кримінальної справи за підписом в.о. прокурора.
Відтак, за наявності будь-яких сумнівів щодо законності постанови про порушення кримінальної справи, сторона захисту, після винесення такої постанови та ознайомлення з нею, могла оскаржити її в судовому порядку відповідно до положень ст. 236-7 КПК 1960 р., або ж звернути увагу суду на її незаконність під час судового розгляду, однак ані захисник, ні обвинувачений не висловлювали жодних заперечень з цього приводу.
Після зміни прокурором обвинувачення, захисник звернувся до суду з клопотання про звільнення фігуранта від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи внаслідок зміни обстановки на підставі ст. 48 КК.
Як вбачається з матеріалах кримінального провадження та копії постанови місцевого суду, місцевий суд, перевіривши наявність умов та підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки, вислухавши думку учасників судового розгляду та переконавшись у наявності згоди фігуранта на закриття кримінальної справи щодо нього з нереабілітуючої підстави, задовольнив клопотання захисника, звільнив фігуранта від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 192 КК на підставі ст. 48 КК та закрив кримінальну справу щодо нього.
Читайте також: Принципи перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами
Вказана постанова місцевого суду ані захисником, ні самим фігурантом з жодних підстав в апеляційному порядку не оскаржувалася.
Разом з тим, у 2019 р. захисник в інтересах фігуранта звернувся до місцевого суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами зазначеної постанови.
Однак, враховуючи, що під час розгляду кримінальної справи на підставі положень КПК 1960 р. судом в повному обсязі досліджувалися докази та матеріали справи, а також беручи до уваги передбачений кримінально-процесуальним законом порядок закриття кримінальної справи зі звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК, і те, що клопотання про закриття справи щодо фігуранта було заявлено саме стороною захисту, яка погоджувалася з визнанням наявності в його діях складу інкримінованого злочину, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився й апеляційний суд, правильно залишив заяву захисника без задоволення.
Відтак, сумніви захисника щодо зібраних у кримінальному провадженні доказів і висновків досудового слідства та суду, могли бути підставою для оскарження постанови про звільнення фігуранта від кримінальної відповідальності в апеляційному порядку, однак не належать до визначеного законом предмета перегляду судових рішень згідно з гл. 34 КПК, тобто за нововиявленими обставинами.
Отже, Верховний Суд залишив без змін ухвали міськрайонного та апеляційного суду.
Підготував Леонід Лазебний
