Судова практика
Участь депутата ВР АРК у голосуванні за прийняття очевидно неконституційних та незаконних рішень про проведення загальнокримського референдуму утворює склад державної зради
20 грудня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 759/22254/19 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який стверджував, що у діях засудженого відсутній склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК.
Депутат Верховної Ради Автономної Республіки Крим проголосував за прийняття незаконних рішень, тим самим надав рф та її представникам допомогу у проведенні підривної діяльності проти України. Результатом прийняття зазначених рішень стало входження території АР Крим до складу рф.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, депутата визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (в редакції Закону від 8 квітня 2014 р. № 1183-VII).
У касаційній скарзі захисник посилався на недоведеність фактів вчинення засудженим інкримінованого йому злочину.
Читайте також: Не є кримінальним правопорушенням зберігання вогнепальної зброї, якщо воно пов’язане із захистом держави
Верховний Суд вказав, що суд дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості засудженого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Так, проаналізувавши досліджені докази, місцевий суд дійшов висновків, що засуджений, будучи громадянином України, депутатом Верховної Ради АР Крим VI скликання, нехтуючи вимогами Конституції і законів України, достовірно знаючи про те, що територія АР Крим є невід’ємною частиною України, взяв участь у засіданнях Верховної Ради АР Крим та проголосував за прийняття незаконних постанов щодо проведення загальнокримського референдуму, незалежності Криму, правонаступництва Республіки Крим, взяв участь у позачерговому засіданні незаконно створеного парламенту, чим забезпечив його функціонування та проголосував за прийняття незаконного рішення так звану «Конституцію Республіки Крим».
За висновком суду першої інстанції, засуджений діяв з метою надання допомоги рф у проведенні підривної діяльності проти України на шкоду суверенітетові, територіальної цілісності та недоторканості України.
Читайте також: Кваліфікація воєнних злочинів
Апеляційний суд не залишив поза увагою доводи захисника щодо неможливості притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за його волевиявлення як депутата та участь у роботі ВР АР Крим, зазначивши, що депутат зобов’язаний брати участь у роботі Верховної Ради АР Крим, але при цьому депутат зобов’язаний і дотримуватися Конституції України, Конституції АР Крим, законів України і нормативно-правових актів Верховної Ради АР Крим. Прийняті Верховною Радою АР Крим нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції України (ч. 2 ст. 135 Конституції України, ст. 28 Конституції АР Крим). Питання про зміну території України може бути предметом всеукраїнського референдуму згідно зі ст. 73 Конституції України, п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про всеукраїнський референдум», а не республіканського (місцевого) референдуму.
Водночас суди з’ясували, що депутат Верховної Ради АР Крим взяв участь у голосуванні за прийняття очевидно неконституційних та незаконних рішень про проведення загальнокримського референдуму, створення нелегітимного державного утворення – Республіки Крим та входження невід’ємної частини території України – АР Крим та міста Севастополя до складу рф, тим самим надав допомогу рф та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України.
При цьому, як вже зазначено вище, судами встановлено, що дії засудженого були вчинені на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності України шляхом надання рф допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, а тому доводи касаційної скарги в частині неможливості притягнення засудженого до кримінальної відповідальності за його волевиявлення як депутата є неспроможними.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
