Толерантність до корупції – (не) спосіб життя українського суспільства - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

В Україні

Толерантність до корупції – (не) спосіб життя українського суспільства

Дата публікації:

Олександр КАЛІТЕНКО,
юридичний радник Transparency International Ukraine

Одним із головних завдань для зменшення рівня корупції в Україні є зниження рівня толерантності до неї. Наскільки ми близькі до досягнення цієї мети?

Читайте також: День у традиційному форматі. Чому корупція в Україні стала звичним явищем?

Корупція — «не такий уже й злочин»

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Останнім часом ми стали досить часто вживати термін «толерантність». Взагалі-то дане слово має позитивне забарвлення — це сприйняття без агресії думки, поведінки, способу самовираження та життя іншої людини, тобто бути толерантним означає бути терпимим і не нав’язувати власне бачення. Проте словосполучення «толерантність до корупції» має дещо інше значення, і в ньому така чеснота набуває негативного забарвлення. Толерувати корупцію означає закривати очі, бути терпимими до давання хабарів та їх отримання. І, на жаль, надто часто ці слова вживають щодо українців.

Вважається, що українське суспільство формувало таку толерантність роками, тому корупція — не такий уже й злочин, і цілком допустимо заплатити, скажімо, центру МВС за отримання водійського посвідчення, викладачу — за іспит, або просто «порєшать» будь-яке питання.

Читайте також: Корупція і влада

На жаль, висока толерантність українського суспільства до корупції заважає боротися з цим явищем. Та що ми робимо для цього зі свого боку? Чи робимо взагалі? Спробуємо розібратися.

Чи справді толерантність до корупції так укорінилася в нас?

Хоча в суспільстві фіксуються антикорупційні провали на кшталт торішнього скандального рішення КСУ, громадяни не повністю пов’язують їх з неминучою втратою результативності органів антикорупційної інфраструктури, бо рівень недовіри до них залишається більш-менш незмінним. Згідно із серпневим дослідженням Центру Разумкова НАЗК і НАБУ не довіряють 70% опитаних, САП — 69%, ВАКС — 68%. Ці результати практично не змінилися з початку 2020 року, коли 65—73% українців не довіряли всім антикорупційним органам.

Читайте також: Корупція і влада (Частина 2)

Така недовіра корелюється з іншим березневим опитуванням соціологічної групи «Рейтинг»: 56% опитаних вважають антикорупційну реформу після 2014 року зовсім невдалою, 15% — скоріше невдалою, що й не дивно, адже корупція у всеукраїнських опитуваннях громадської думки залишається на найвищих сходинках у переліку найважливіших проблем України. Березневе дослідження програми сприяння громадській активності «Долучайся!» (USAID/ENGAGE) щодо сприйняття, досвіду та ставлення громадян до корупції показує, що все більше українців вважають саме спеціалізовані антикорупційні органи відповідальними за боротьбу з корупцією. Так, на думку респондентів, відповідальність у цій царині лежить на НАБУ (26,2%), САП (23,4%), НАЗК (16,9%) та на ВАКС (26,3% респондентів). Занепокоєння викликає й те, що зменшується відсоток громадян, які вважають, що вони теж мають боротися з корупцією — з 24% у 2015 до 10,8% у 2018 та до 8,5% у 2021 році. Тобто українці все менше відчувають особисту відповідальність у протидії корупції.

Водночас усе менше людей чують про антикорупційні органи та корупцію з медіа. Так, за вказаними вище дослідженнями лише 7,8% респондентів чули про антикорупційну діяльність, реформи чи кампанії НАБУ, 6,5% — про таку ж роботу САП, 6,3% — про НАЗК, 6,4% — про ВАКС. Дослідники частково пояснили це швидкою трансформацією уподобань медіа та пов’язаними з пандемією змінами в споживанні інформації. Ще це можна пояснити тим, що раніше антикорупційні органи були для нас новими й привертали більше уваги журналістів, аніж зараз. При цьому в оцінці серйозності проблеми корупції респонденти залишаються послідовними: 93,5% у 2021 році назвали її серед найсерйозніших проблем. Але молоде покоління — від 18 до 29 років — продемонструвало найнижче занепокоєння проблемою корупції — тільки 70,6% вважають, що це дуже серйозна проблема.

Читайте також: Велика корупція: як Україні побороти схеми і хабарництво?

Ці показники насправді свідчать про те, що в українців розрізнене сприйняття побутової та топ-корупції, тобто в нас відсутній належний причинно-наслідковий зв’язок між корупцією та тими негативними явищами, які вона породжує. А це дуже сприяє формуванню нульової толерантності до корупції.

Проте є й гарні новини. Так, із 2015 року кількість громадян, які відзначають, що корупція в більшості випадків може бути виправданою, зменшилася — з 19,1% до 13,0% у 2021 році. Частка українців, які вважають, що корупцію ніколи не можна виправдати, зросла з 37,4% (2015 р.) до 42,0% (2021 р.). Наймолодші українці (18-29 років) знову трохи поблажливіші до корупції, що підводить нас до необхідності просвіти в цьому питанні з раннього віку. Але, звісно, просвіти потребують не лише наймолодші.

Хто винен і що робити?

У 2020 році після перезапуску Національного агентства з питань запобігання корупції в цій інституції був створений Офіс розбудови доброчесності (далі — Офіс) — новий програмний напрям діяльності НАЗК. Агентство повідомило, що сповідує проактивний підхід до розв’язання суспільних проблем, тому просвіта і навчання є невіддільною частиною діяльності інституції. Основними завданнями Офісу якраз і є якісне навчання, просвітництво та взаємодія з партнерами у сфері запобігання корупції. Під просвітництвом мається на увазі спонукання до переосмислення та зміни поведінки для формування «нульової» толерантності до корупції в суспільстві.

Як просвітницький і покликаний сприяти формуванню нульової толерантності до корупції позиціонується проект Офісу «Що треба знати про корупцію». Читачеві пропонують ознайомитися, що вкладається у визначення корупції, якою вона буває, як побудовані міжнародна й українська системи запобігання та протидії корупції, і як працюють найкращі практики боротьби з нею.

Однак навряд чи можна назвати такий підхід найкращим для формування саме атмосфери несприйняття корупції. Поки що бракує роботи над розвитком усвідомлення відповідальності за боротьбу з корупцією саме пересічними громадянами. Особливо уважно також варто підходити до стилю комунікації при формуванні негативного ставлення до корупції. Як свідчить нещодавнє дослідження, формальне висвітлення негативних наслідків корупції суттєво не знижує терпимість до неї. Інколи така терпимість може навіть збільшуватися через інформування про поширеність корупції — бо таким чином корупція позиціонується як соціальна норма.

Дослідники наголошують, що антикорупційний меседж має бути емоційним. Одним з яскравих і вдалих прикладів такого меседжу я можу назвати пісню та кліп Corruption відомої української співачки Alina Pash та реперів OTOY і Den Da Funk разом з DJ Pone. Відео, що викриває, зокрема, побутову корупцію, з рядками приспіву «поки платиш хабарі — вони беруть хабарі» вийшло в день місцевих виборів, 25 жовтня 2020 року. Не менш яскрава й нещодавня робота HABAR від YOURA (він же — відомий музичний продюсер Юрій Бардаш). У цьому випадку, окрім потужного антикорупційного посилу самої пісні, добряче спрацьовує й ефект «повернення блудного сина». Після резонансних заяв Бардаша кілька років тому він визнав свої помилки в національній позиції і випустив власний новий трек українською мовою, ще й на таку злободенну для нашої країни тему.

Але мета проведення антикорупційних заходів все ще залишається недосягнутою. І частіше залучення неурядового сектору до інформаційних кампаній може стати гарним поштовхом для змін у цій сфері. Взагалі, щоб корупція не позиціонувалася як соціальна норма, варто зосереджувати увагу аудиторії на роз’ясненні згубних її наслідків для кожного з нас, а не вдаватися у формальне інформування про поширеність хабарів. Саме згадки про успішні кейси в запобіганні і протидії корупції, поновлення порушених прав та іншого вдалого усунення наслідків корупційних правопорушень найкраще допоможуть знизити пасивну підтримку хабарництва — чи це відбуватиметься через музику, чи через соціальні проекти, чи через просвіту людей різного віку. Тільки завдяки спільним зусиллям ефект від антикорупційних заходів і комунікації буде набагато більшим. І це допоможе знизити рівень толерантності до корупції в Україні та повторити антикорупційні успіхи інших країн.

Джерело: Юридичний вісник України

В Україні

Створено контакт-центр для медиків

Опубліковано

on

От

Міністерство охорони здоров’я створило контакт-центр, що надаватиме консультації керівникам медзакладів, медичним працівникам та представникам органів місцевого самоврядування щодо формування спроможної мережі закладів охорони здоров’я, трансформації госпітальних округів та виплат базової заробітної плати. До центру за консультацією можуть звернутися лікарі, медсестри та представники медичної спільноти.

Читайте також: Виплату медикам підвищеної зарплати перевірятиме Держаудитслужба

«Алгоритм роботи контакт-центру буде влаштований таким чином, що кожне звернення від медпрацівників чи представників органів місцевого самоврядування буде зареєстровано та передано в роботу. Після уточнення необхідної інформації, заявнику надаватиметься зворотний зв’язок. Завдяки такому алгоритму медики зможуть максимально швидко отримати вичерпну відповідь», – додали у Міністерстві.

До контакт-центру можна зателефонувати за номером 0 800 60 20 21.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram
Читати далі

В Україні

У закладах освіти з’являться «вихователі з безпеки»

Опубліковано

on

От

Ще три громади Запорізької області долучилися до проекту «Вихователь безпеки» та підписали відповідні меморандуми. В межах акції, учасники домовились, що найближчим часом буде оголошено конкурс на зайняття вакантних посад спеціаліста із безпеки в освітньому середовищі.

Читайте також: Міносвіти підготувало довідки по освітній субвенції на 2022 р.

Спеціалісти будуть закріплені за певними закладами, де вони опікуватимуться широким спектром безпекових питань. За задумом «Вихователь безпеки» – людина, яка має стати комунікатором у громаді між закладом освіти та правоохоронними органами для захисту учнів, батьків і вчителів. Планується, що спеціаліст безпеки сприятиме ранньому виявленню та усуненню негативних явищ в підопічному закладі, співпрацюватиме з поліцейськими, рятувальниками, органами місцевого та батьківського самоврядування.

Читайте також: Майже 3 млрд гривень додатково виділено на освіту та охорону здоров’я

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Додамо, що раніше цей пілотний проект стартував на Харківщині. Меморандум про співпрацю та партнерство підписали керівники Головного управління Національної поліції України в Харківській області, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій та представники Донецької селищної територіальної громади.

Джерело: Юридичний вісник України

Читати далі

В Україні

Куди зникали мільйони роялті, як виправити систему і досягти справедливих виплат: в Києві відбулася пресконференція авторської організації

Опубліковано

on

От

24 січня 2022 року в Українському кризовому медіа-центрі міста Києва за ініціативи авторської організації ГО «УААСП» відбулася гучна пресконференція на тему «Перезапуск сфери зі збору та розподілу роялті за використання музики після прийняття закону України №5572».

Автори та представники українського бізнесу відповіли на гострі питання щодо міфів, що виникли навколо закону про роялті, який відміняє негативні наслідки попередніх конкурсів, перезапускає процедуру акредитації у сферах публічного виконання та публічного сповіщення музичних творів, надає дозвіл зареєстрованим ОКУ (організаціям колективного управління) збирати роялті за твори, що входять до їхнього каталогу, поки не буде проведено новий конкурс по акредитації. А також поділилися баченням майбутніх змін, які наведуть лад у сфері виплат винагород.

Міф про те, що користувачі не хочуть платити гроші, розвінчала виконавча директорка Національної асоціації медіа, що представляє понад 150 електронних національних і регіональних медіа, Катерина Мяснікова: «Нам потрібна зрозуміла ціна і спокій. Для нас дуже важливо, щоби система була прозорою і ми були впевнені, що сплачені нами гроші були справедливо розподілені та дійшли до авторів. І ми раді, що зараз є організації авторів, які прагнуть відкритого партнерства». Також Катерина поділилася амбіційним планом медіа індустрії на 2022 рік: виплатити авторам винагороду у розмірі 3,5 млн гривень, про що був підписаний меморандум прямо під час пресконференції. Це на 60% більше, порівняно з обсягом винагороди за суміжні права, які сплатили телерадіоорганізації відповідно до останнього опублікованого звіту акредитованої у цій сфері організації.

До підписання меморандуму приєдналася представниця фестивалю Atlas Weekend, GR-менеджерка Мар’яна Мокринська, і теж зазначила, що організатори фестивалів готові сплачувати чесні роялті, але тим ОКУ, діяльність яких буде дійсно прозора, з необхідними звітами, підтвердженнями надходження коштів правовласникам, та головне, які мають договори з міжнародними організаціями. Керуючий партнер Stereo Plaza Максим Шульженко та представник фестивалю «Західфест» Данило Почтарьов також висловилися у підтримку змін, передбачених законом №5572, та заявили про свою готовність до чесної співпраці та оголосили про підписані меморандуми.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Тарас Тополя, віце-президент Авторської ради ГО «УААСП» та лідер гурту «Антитіла», розповів про значні досягнення об’єднаної креативної індустрії з моменту проведення останньої пресконференції, зокрема про прийняття законопроекту №5572 у другому читанні наприкінці минулого року всупереч значному спротиву певних гравців ринку. Також розповів про тісну співпрацю з Мінцифри та з Мінекономіки щодо створення єдиного цифрового вікна для користувачів з можливим використанням додатку «Дія» та впровадження сучасних технологій з моніторингу звучання музики у закладах за принципом «Shazam». Дані дії направлені на цифровізацію процесу збору та розподілу роялті, що виключить людський фактор, і створить можливість прямого надходження винагород правовласникам на їхні рахунки від користувачів. Також ця система усуне існуючі фірми-прокладки і унеможливить тіньові схеми.

Ще один  міф про авторські права видавців та субвидавців на 80% музики, що використовується в Україні. «За світовою практикою видавці та субвидавці не володіють авторськими правами на музичні твори, а мають право на отримання частки роялті. Право надавати дозвіл на використання музичних творів шляхом публічного виконання та публічного сповіщення, а також збирати, розподіляти та виплачувати роялті передається між ОКУ відповідних країн за договорами про взаємне представництво інтересів» – наголосив Тарас Тополя. Ці договори є фундаментом захисту прав авторів у всьому світі.

Маніпуляції про не зібранні або не виплачені роялті у розмірі 100 млн гривень впродовж 9 місяців блокування ринку. Насправді винагорода збиралася і виплачувалася, хоча й з порушенням законодавства, про що свідчать звіти на сайтах відповідних ОКУ.

«Ми, як учасники креативної індустрії, сподіваємося, що законопроект №5572 буде підписано Президентом найближчим часом, і процедуру перезапуску сфери буде розпочато. Відзначаємо вирішальну роль Мінекономіки в організації та проведенні нових прозорих конкурсів з акредитації у сфері публічного виконання та публічного сповіщення музичних недраматичних творів відповідно до букви Закону про ефективне управління від 2018 року. Представники об’єднаної креативної індустрії України, а також міжнародна спільнота, буде надзвичайно пильно слідкувати за процесом акредитації», – зазначив Валерій Харчишин, генеральний директор ГО «УААСП» і лідер гурту «Друга Ріка».

У підсумку конференції організатори визначили, що необхідно зробити, щоб налагодити систему виплат роялті. Перед усім провести прозорий конкурс  з акредитації ОКУ новим складом членів комісії, яка складатиметься з компетентних осіб без конфліктів інтересів. Після вибору дійсно репрезативної ОКУ, що представляє найбільшу кількість авторів та творів України й світу, запустити цифрову систему збору та розподілу роялті між авторами.

Варто додати, що депутати Верховної Ради України втретє підтримали Закон №5572, тепер вже не проголосувавши за постанову Людмили Буймістер «Про скасування рішення ВРУ від 15.12.2021 відносного даного законопроекту». До запуску важливих і необхідних змін в сфері виплати роялті авторам залишився останній крок – підпис Президента України Володимира Зеленського.

Переглянути пресконференцію повністю можна за посиланням

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.

Вже йдете? Перш ніж Ви підете ...

Запрошуємо до нашого каналу Telegram

Не варто пропускати жодної актуальної новини ;)
close-link