Законодавство
5 етапів визначення кінцевого бенефіціарного власника
Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2023 р. № 1011, якою затверджено Методологію визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника, що встановлює:
1) методи дослідження ознак вирішального впливу для визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника;
2) проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про кінцевого бенефіціарного власника;
3) особливості визначення кінцевого бенефіціарного власника:
- неприбуткової організації – юридичної особи;
- корпоративного інвестиційного фонду та юридичної особи, якщо у структурі власності є пайовий інвестиційний фонд;
- партнерства та юридичною особою, у якої в структурі власності є партнерство;
- повного та командитного товариства.
Читайте також: Пов’язані з забороненими політичними партіями особи не зможуть балотуватися на виборах
Зокрема передбачено, що визначення юридичною особою кінцевого бенефіціарного власника або встановлення факту його відсутності включає в себе такі етапи:
1) дослідження ознак, характеру та міри (рівня, ступеня, частки) прямого вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом безпосереднього володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи;
2) дослідження ознак, характеру (вигоди, інтересу) та міри (рівня, ступеня, частки) непрямого вирішального впливу (контролю) на діяльність юридичної особи шляхом володіння фізичною особою ключовою часткою статутного (складеного) капіталу або прав голосу юридичної особи через пов’язаних фізичних чи юридичних осіб, трастів або інших подібних правових утворень чи здійснення вирішального впливу на діяльність юридичної особи шляхом реалізації права контролю, володіння, користування або розпорядження всіма активами чи їх часткою, права отримання доходів від діяльності юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування органів управління, а також вчинення правочинів, які дають можливість визначати основні умови господарської діяльності юридичної особи або діяльності трасту або іншого подібного правового утворення, приймати обов’язкові до виконання рішення, що мають вирішальний вплив на діяльність юридичної особи, трасту або іншого подібного правового утворення незалежно від формального володіння;
3) дослідження інформації про засновників, довірчих власників, захисників (у разі наявності), вигодоодержувачів (вигодонабувачів) або групу вигодоодержувачів (вигодонабувачів), а також про будь-яких інших фізичних осіб, які здійснюють вирішальний вплив на діяльність трасту або іншого подібного правового утворення (зокрема через ланцюг контролю/володіння), у випадку їх наявності у структурі власності юридичної особи та/або у випадку утворення юридичної особи – правового утворення, подібного до трасту. Щодо трастів та інших подібних правових утворень, вигодоодержувачі (вигодонабувачі) яких характеризуються певними ознаками або класом, встановлюється інформація про таких вигодоодержувачів (вигодонабувачів), яка б надала можливість встановити їх особу в момент виплати чи реалізації ними належних їм прав;
4) здійснення систематизації, узагальнення, аналізу та документування інформації, отриманої під час дій, визначених вище;
5) проведення моніторингу та актуалізації (оновлення) інформації про кінцевих бенефіціарних власників.
Кількість осіб, які здійснюють прямий та/або непрямий вирішальний вплив (контроль), не є фіксованою та може бути різною на основі поєднання форм власності, контролю та/або іншого впливу. Якщо в результаті дослідження інформації на наявність ознак вирішального впливу на діяльність юридичної особи встановлено більше однієї особи, кожна така особа вважається кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи.
