Кримінальна відповідальність за помилки в митних деклараціях є неприпустимою - LexInform: Правові та юридичні новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Законодавство

Кримінальна відповідальність за помилки в митних деклараціях є неприпустимою

Дата публікації:

Європейська Бізнес Асоціації не підтримує проект Закону «Про внесення змін до Кримінального кодексу України та Кримінального процесуального кодексу України щодо криміналізації контрабанди товарів та підакцизних товарів, а також недостовірного декларування товарів» № 5420 та наголошує, що з контрабандою, як і будь-яким економічним злочином, слід боротися аналітичними, а не силовими методами, впроваджуючи фіскалізацію ланцюгів постачання замість імітації тотального, але неефективного контролю.

Читайте також: До дванадцяти років позбавлення волі за контрабанду підакцизних товарів

Так, представники бізнесу абсолютно не підтримують запровадження відповідальності за недостовірне декларування товарів, оскільки положення ст. 201-4 КК допускає можливість притягнення до кримінальної відповідальності навіть за неумисні помилки в митних деклараціях.

Передбачається також притягнення до кримінальної відповідальності лише за дії, спрямовані на незаконне переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю. Злочин вважатиметься закінченим незалежно від того, чи були товари незаконно переміщені через митний кордон України чи ні. Такі широкі формулювання в сукупності із відсутністю конкретизації дій, які кваліфікуються як злочинні, що, в свою чергу, потенційно просто розширює підстави для притягнення особи до кримінальної відповідальності.

Водночас, залишається незрозумілим, хто може бути притягнений до кримінальної відповідальності за такі злочини – керівник підприємства, декларант, митний брокер, перевізник тощо.

Читайте також: Криміналізація товарної контрабанди

На переконання бізнесу, рівень вартості предметів, що є об’єктами правопорушення, для притягнення до кримінальної відповідальності – 113 500 грн. (для підакцизних товарів – 56 750 грн.) – є необґрунтовано низьким, в той час як санкції – надмірними. При цьому відповідно до ст. 212 КК межа для настання кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків (якими по своїй суті також є і мито, ПДВ на імпорт, акциз) становить 3 405 000 грн несплачених податків. Тому санкції, передбачені у даному проекті, є досить суворими і потребують зменшення.

Також особливу стурбованість викликає той факт, що досудове розслідування вказаних кримінальних правопорушень може здійснюватиметься слідчими податкової міліції, до початку функціонування Бюро економічної безпеки України. Підслідність справ про економічну контрабанду необхідно визначити виключно за новоствореним Бюро економічної безпеки України.

Читайте також: Реанімація криміналізації контрабанди як визнання власного безсилля. Чому президентський законопроект не вирішить ситуацію?

Представники бізнесу наголосили, що до боротьби із «сірим» імпортом доцільно підійти ширше, зокрема запроваджувати ефективні заходи щодо: неможливості реалізації товарів без документів про їх походження (ланцюга поставки) особливо в рамках Інтернет-торгівлі; перешкоджання схемам мінімізації податків («піджаки», «посилки», «перерваний транзит» тощо); забезпечувати інституційний розвиток відповідних органів та підвищувати ефективність їх роботи.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Нагадаємо, повернути кримінальну відповідальність за контрабанду підакцизних товарів закликає АМУ.

Законодавство

Вимоги до управління ризиками та внутрішнього контролю надавачів фінпослуг можна обговорити

Опубліковано

on

От

Національний банк опублікував для обговорення вимоги до організації систем управління ризиками та внутрішнього контролю, а також рекомендації щодо організації корпоративного управління в надавачах фінансових послуг та небанківських фінансових групах.

Зокрема Національний банк пропонує встановити загальні та спеціальні (для окремих сегментів ринку) вимоги до системи управління ризиками, а також підходи та кроки для належної її організації.

Серед загальних вимог визначено такі:

1) організаційна структура системи управління ризиками;

2) належний розподіл обов’язків між учасниками системи управління ризиками, їх повноважень та відповідальності з урахуванням особливостей організаційно-правової форми надавача фінансових послуг;

3) ключові внутрішні документи із питань управління ризиками, уключаючи політики управління ризиками та профіль ризиків і їх зміст;

4) основні підходи до визначення та управління лімітами ризиків;

5) підходи до побудови інформаційних систем управління ризиками та формування управлінської звітності щодо ризиків;

6) моделі та інструменти вимірювання ризиків;

7) запровадження і дотримання належної культури управління ризиками.

Найважливіші юридичні новини. Підписуйтесь на LexInform в Telegram

Читайте також: Відомості з реєстру підприємств – банкрутів надаватимуть у формі інформаційних листів

Також установлено спеціальні вимоги до системи управління ризиками окремих сегментів ринку.

Якісна та ефективна система внутрішнього контролю повинна містити такі обов’язкові компоненти:

1) контрольне середовище;

2) оцінка ризиків;

3) контрольна діяльність;

4) контроль за інформаційними потоками та комунікаціями;

5) моніторинг ефективності системи внутрішнього контролю.

Під час розроблення системи внутрішнього контролю надавачі фінансових послуг мають ураховувати ключові вимоги до побудови системи трьох ліній внутрішнього контролю та мінімальний перелік питань, що підлягають врегулюванню у внутрішніх документах.

Окрім того, надавачі фінансових послуг зобов’язуватимуться здійснювати контрольні заходи.

Читайте також: Скасовано перенесення днів роботи банківської системи у 2022 р.

Національний банк також розробив Методичні рекомендації, які після їх схвалення матимуть виключно рекомендаційний характер та не будуть обов’язковими до виконання надавачами фінансових послуг і небанківськими фінансовими групами. Методичні рекомендації визначають, зокрема:

1) принципи організації корпоративного управління;

2) системи органів управління та їх основні завдання;

3) основні підходи до визначення колективної придатності;

4) удосконалені підходи щодо регулювання конфлікту інтересів.

Зауваження та пропозиції до проектів приймаються до 31 серпня 2022 р. на електронну адресу: [email protected].

Читати далі

Законодавство

Питання захисту прав депортованих осіб розв’язуватиме Координаційний штаб

Опубліковано

on

От

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення Координаційного штабу з питань захисту прав осіб, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України» від 17 червня 2022 р. № 708.

Утворений Координаційний штаб є тимчасовим консультативно-дорадчим органом Кабінету Міністрів України та утворюється з метою сприяння координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, правоохоронних органів та громадських об’єднань з питань захисту прав осіб, депортованих або примусово переміщених у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.

Читайте також: Захистити українських дітей під час війни закликала Верховна Рада

Основними завданнями Координаційного штабу є:

1) сприяння координації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, правоохоронних органів та громадських об’єднань з питань захисту прав депортованих осіб;

2) визначення шляхів і способів вирішення проблемних питань щодо захисту прав депортованих осіб;

3) поширення інформації про свою діяльність.

Читати далі

Законодавство

Спрощено порядок фіксування шкоди, завданої житлу збройною агресією РФ

Опубліковано

on

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 р. № 326 і від 19 квітня 2022 р. № 473» від 14 червня 2022 р. № 700, якою спрощено порядок фіксації руйнувань та пошкоджень житлових будівель та споруд.

Як пояснив Міністр розвитку громад та територій Олексій Чернишов, змінами, зокрема передбачено:

Читайте також: Повідомити про пошкоджене чи знищене внаслідок агресії РФ майно можуть спадкоємці і правонаступники

1) конкретизувати напрями, за якими здійснюється визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ;

2) фіксувати пошкодження, зумовлені збройною агресією РФ, будівель та споруд не лише приватної та комунальної, а також державної форми власності;

3) проводити обстеження пошкоджених об’єктів за рішенням уповноважених органів шляхом комісійного обстеження та/або технічного обстеження;

4) встановити примірну форму акту комісійного обстеження. Надалі передбачено створення функціоналу, який дозволить формувати акт комісійного обстеження в електронній формі за допомогою засобів Єдиного державного веб-порталу електронних послуг (Портал Дія).

Нагадаємо, нові напрями визначення шкоди та збитків, завданих внаслідок збройної агресії РФ

Читати далі

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

В тренді

© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2022
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.