Літери на етикетці не можуть бути менші 0,9 мм | LexInform - Правові новини, юридична практика, коментарі
Connect with us

Lexinform™ - платформа важливої правової інформації.

Для правників усіх спеціалізацій - свіжі новини про найважливіші нормативні акти і законопроекти з погляду їх значущості, показові та прецедентні рішення судів, коментарі до цих рішень, юридичний аналіз правових позицій, зокрема – рішень Верховного Суду.

Правові новини охоплюють події в Україні, а також світові юридичні новини, які справляють вплив на нашу правову дійсність, в тому числі – на розвиток вітчизняного законодавства та правової системи в цілому.

Репортажі та фахові звіти про найцікавіші заходи в царині права дадуть можливість не лишити поза увагою жодної значної події, а календар прийдешніх науково-практичних конференцій, форумів, круглих столів, експертних нарад та інших зібрань, присвячених нагальним юридичним проблемам, - допоможе не пропустити майбутніх заходів.

Тут постійно накопичуються варіанти розв’язання складних правових питань, неординарні юридичні висновки, аналітичні матеріали з практики правозастосування, досудового розв’язання спорів, зокрема арбітражу і медіації.

Автори - досвідчені адвокати, знані фахівці з різних галузей права пропонують власне тлумачення норм права та випробувані практичні прийоми, переможні правові аргументи для судового спору.

Законодавство

Літери на етикетці не можуть бути менші 0,9 мм

Опубліковано

on

Набрав чинності Закон «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів» від 6 грудня 2018 р. № 2639-VIII.

Дія закону не поширюється на харчові продукти, вироблені для особистого користування, а на операторів ринку всього харчового ланцюга (від виробництва до продажу).

Будь-який харчовий продукт, призначений для споживача або закладу громадського харчування, має супроводжувати достовірна та зрозуміла споживачу інформація про продукт державною мовою.

Дані про нефасовані продукти повинні передаватися від одного до іншого оператора ринку харчових продуктів, щоб забезпечити надання обов’язкової інформації кінцевому споживачу.

Оператори зобов’язані надавати обов’язкову інформацію на упаковці або на прикріплених етикетках до продукту.

Дані можуть зазначатися у супровідних документах лише у випадку, коли продукт перебуває в обігу до стадії продажу його споживачу чи фасований продукт призначений для доставки до закладу громадського харчування.

Під час обігу фасованих харчових продуктів у скляних ємностях, в упаковці або тарі невеликих розмірів дозволяється зазначати лише частину інформації під час її маркування, зокрема назву продукції, її кількість, інгредієнти та термін придатності. Всі інші відомості повинні бути доступні споживачу в інший спосіб, в тому числі на запит до оператора ринку.

Обов’язкова інформація про харчові продукти має бути на видному місці, чіткою і розбірливою та, за потреби, наноситися у спосіб, що унеможливлює її видалення. Висота малих літер не повинна бути меншою за 1,2 мм, а у разі, коли найбільша площа поверхні менше 80 кв. см. – від 0,9 мм.

Докладніше ознайомитися з положеннями Закону можна в нашому попередньому матеріалі

Законодавство

У банку даних з проблем інвалідності новий держатель

Опубліковано

on

От

Набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності» від 27 грудня 2018 р. №1205.

Положення викладено в новій редакції.

Органи державної влади; Фонд соціального захисту інвалідів; державна служба зайнятості відтепер є користувачами банку даних з проблем інвалідності, а не його операторами. До користувачів також віднесено підприємства, що займаються засобами реабілітації, які надаються особам за бюджетні кошти; реабілітаційні установи; суб’єкти, які надають соціальні послуги; та інші установи.

Доступ осіб / дітей з інвалідністю, інших осіб та їх законних представників до банку даних забезпечується відповідно до законодавства у сфері захисту інформації та персональних даних у порядку, встановленому Мінсоцполітики.

Значно розширено повноваження користувачів баз даних, яких поділено на користувачів центрального рівня (МОЗ, МОН, Мінмолодьспорту, Мінсоцполітики, Мінветеранів, МВС, Фонду соціального захисту інвалідів) та місцевого рівня (структурні підрозділи держадміністрацій, територіальні відділення Фонду соціального захисту інвалідів, тощо). Щодо кожного з користувачів зазначено, які дані вносяться ними до банку даних, чи які функції здійснюються як за допомогою банку даних, так і без.

Зокрема, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення визначають потреби в забезпеченні автомобілями осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю; вносять до банку даних персональні дані осіб / дітей з інвалідністю, відомості про забезпечення таких осіб засобами реабілітації, дані щодо працевлаштування осіб з інвалідністю, тощо.

Підприємства, що виготовляють, постачають і ремонтують засоби реабілітації,  призначені для безоплатного забезпечення осіб та дітей з інвалідністю, вносять до банку даних відомості про забезпечення осіб засобами реабілітації, щодо послуг з їх післягарантійного ремонту та з приводу реабілітаційних послуг.

Мінсоцполітики визначено держателем банку даних, що забезпечує підтримку, оновлення, адміністрування, модернізацію, доопрацювання банку даних.

Адміністратором банку даних зазначено ДП «Інформаційно-обчислювальний центр Міністерства соціальної політики України», яке супроводжуватиме програмне забезпечення, відповідатиме за його технічний стан, збереження та захист даних банку даних, тощо.

Фонд соціального захисту інвалідів тепер:

  • виконує функції з організаційного та методологічного супроводження банку даних та з координації діяльності інших користувачів банку даних усіх рівнів;
  • проводить моніторинг повноти і якості інформації;
  • надає рекомендації щодо вдосконалення технологій і програмних засобів формування та підтримки банку даних;
  • проводить навчання користувачів щодо роботи з банком даних та надає інформаційно-консультативні послуги користувачам; тощо.

Інформація, внесена до банку даних, є конфіденційною.

Читати далі

Законодавство

Після зрошення стічною водою рік не можна вирощувати нічого для їжі

Опубліковано

on

От

Набрав чинності наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України «Про затвердження Порядку повторного використання очищених стічних вод та осаду за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин» від 12 грудня 2018 р. № 341.

Порядок застосовується до суб’єктів господарювання, які мають право постачати та використовувати очищені стічні води та осади, утворені в процесі роботи очисних споруд централізованого водовідведення населених пунктів.

У цілях зрошування, очищена вода повинна використовуватись із застосуванням меліоративних систем. На територіях, які зрошувалися очищеними стічними водами, протягом 1 року після цього заборонено вирощувати овочеві та ягідні культури, лікарські трави та пряні рослини для вживання в їжу або на корм тваринам та заборонено випасати худобу.

У разі використання води для зрошування, стадія знезараження у технологічному процесі очищення є обов’язковою.

Контроль якості очищених вод повинен забезпечуватись організаціями, які експлуатують каналізаційні очисні споруди.

Осади, що утворюються в процесі очищення, мають проходити обробку для їх повторного використання, захисту ґрунтів, ґрунтових вод і атмосфери, а також утилізації біогазу.

Осади, що пройшли певні стадії обробки, можуть використовуватись для удобрювання ґрунтів (при цьому повинні відповідати вимогам ДСТУ 7369:2013 та мати позитивний висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи) і в якості альтернативного виду палива.

Під час підготовки осаду до використання їх знезараження та сушіння є обов’язковим.

Осади вод для удобрювання ґрунтів мають використовуватись виключно за наявності дозволу на повторне використання очищеної стічної води та осаду, виданого підприємством централізованого водовідведення, на каналізаційних очисних спорудах якого підготовлено очищену воду та осад.

Використання осадів стічних вод заборонено на пасовищах під час випасу на них худоби; під кормові культури менше ніж за місяць до їх збирання; під овочеві та плодові культури, які контактують з ґрунтом, впродовж не менше ніж 10 місяців до збирання врожаю та в період збирання врожаю; під лікувальні трави або пряні рослини.

Суб’єкт господарювання – користувач осаду повинен фіксувати та зберігати відомості про місце розташування ділянок, на яких використовувалися осади з метою удобрювання ґрунтів, протягом 5 років.

Читати далі

Законодавство

Вступники до навчальних закладів СБУ проходять 2 медогляди

Опубліковано

on

От

Вступив у дію наказ Служби безпеки України «Про затвердження Інструкції про організацію медичного огляду кандидатів на військову службу в Службі безпеки України, навчання у вищих військових навчальних закладах Служби безпеки України та військових навчальних підрозділах Служби безпеки України закладів вищої освіти, членів сімей співробітників-військовослужбовців, які направляються у відрядження за кордон, та осіб, звільнених з військової служби у Службі безпеки України» від 3 січня 2019 р. № 3.

Кандидати в СБУ проходять медичний огляд, з урахуванням реєстрації їх місця проживання, за виданими їм направленнями управління роботи з особовим складом СБУ чи Службою мобілізації та територіальної оборони СБУ.

У разі наявності в особи документів, що характеризують стан її здоров’я, особа не звільняється від проходження ВЛК.

Вступники до навчальних закладів СБУ проходять як попередній, так і остаточний медогляди.

Попередній огляд проводиться ВЛК не раніше дня початку роботи зацікавленими органами / підрозділами СБУ, які здійснюють відбір кандидатів, та має завершитись до 30 квітня поточного року. Остаточні медичні огляди проводяться напередодні вступних іспитів до навчального закладу.

У разі направлення співробітника-військовослужбовця СБУ у відрядження за кордон на строк тривалістю 6 місяців і більше, члени сім’ї також проходять медогляд з метою визначення можливості проживання їх разом.

Колишні співробітники-військовослужбовці СБУ також мають право на проходження медогляду, який проводиться, зокрема, за направленням СБУ чи їх письмовою заявою на ім’я начальника регіонального органу СБУ з урахуванням реєстрації місця проживання особи, чи начальника Військово-медичного управління СБУ – якщо особа проживає у м. Києві або в області.

Мета проходження огляду колишніми працівниками – встановлення причинного зв’язку захворювання, поранення з проходженням військової служби або виконанням військових обов’язків, визначення ступеня придатності до військової служби на день звільнення, якщо медичний огляд при звільненні з військової служби не проводився; та з метою перегляду постанови ВЛК про ступінь придатності до військової служби на день звільнення.

Читати далі

В тренді

Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів
||
№ Документа: 2639-VIII
Дата прийняття: 06.12.2018
Дата набрання чинності: 07.02.2019
Дата реєстрації в Мінюсті: Немає
Номер реєстрації в Мінюсті: Немає
Внутрішній номер документа: Немає
 

Підпишись на нашу розсилку.

Юридичні новини 1 раз на день у твоїй поштовій скринці.