Судова практика
Службова особа, на яку був покладений обов’язок, невиконання якого призвело до утоплення малолітнього підлягає кримінальній відповідальності за ч. 2 ст. 137 КК
16 липня 2025 р. Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 193/650/21 залишив без задоволення касаційну скаргу захисника, який посилався на відсутність в діях підзахисного складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК.
За матеріалами провадження голова благодійної організації, не виконуючи свої службові обов’язки, внаслідок недбалого ставлення до них, без належного оформлення будь-якої документації, потрібної для діяльності наметового містечка, не повідомивши місцеві органи влади та органи місцевого самоврядування про організацію наметового містечка, маючи реальну можливість забезпечити безпеку життя і здоров’я дітей, усвідомлюючи, що невиконання вимог щодо забезпечення безпеки життя і здоров’я дітей може призвести до настання негативних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення, під час організації відпочинку у наметах (наметове містечко) біля ставка, не дотримався вимог щодо заходів безпеки, які детально наведені у вироку, що призвело до утоплення малолітнього.
Вироком районного суду його засуджено за ч. 2 ст. 137 КК. Апеляційний суд скасував вирок районного суду в частині призначення покарання й ухвалив новий.
У касаційній скарзі захисник зазначав, що суд не навів переконливих аргументів того, що підзахисний був службовою особою, на яку був покладений обов’язок, невиконання якого призвело до утоплення малолітнього.
Верховний Суд вказав, що суб’єктами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 137 КК є особа, на яку покладено професійні чи службові обов’язки щодо охорони життя та здоров’я неповнолітніх, зокрема особа, яка займається вихованням, наглядом, проведенням занять, тренувань, дозвілля і т. ін., а також службові особи дитячого садка, школи, санаторію, інтернату й інших дитячих закладів, у яких повинні бути створені безпечні умови щодо охорони життя і здоров’я неповнолітніх.
Кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 137 КК є спричинення смерті неповнолітнього, у тому числі через нещасний випадок, до якого відноситься й утоплення.
Між тим, об’єктивною стороною злочину, передбаченого ст. 137 КК, є невиконання або неналежне виконання особою своїх професійних чи службових обов`язків щодо охорони життя і здоров’я неповнолітніх, що спричинило смерть неповнолітнього.
Під невиконанням або неналежним виконанням професійних чи службових обов’язків щодо охорони життя і здоров’я неповнолітніх слід розуміти недотримання закріплених у відповідних посадових інструкціях, приписах або законах прав та обов’язків службовими та посадовими особами, на яких покладено обов’язок із забезпечення належної охорони життя і здоров’я неповнолітніх, їх добробуту й безпечного проживання і перебування в місцях навчання, праці, відпочинку.
З матеріалів провадження апеляційний суд установив, що обвинувачений як засновник та керівник БО «МБФ «Максимум» виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції у БФ «Максимум», а тому в розумінні ст. 18 КК є службовою особою.
Обвинувачений як організатор відпочинку, мав усвідомлювати, що допуск неповнолітніх до водоймища (ставка) без належного його облаштування може призвести до нещасного випадку.
З урахуванням наведеного, колегія суддів визнала правильною кваліфікацію дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 137 КК, а висновки судів про доведеність його винуватості – обґрунтованими.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 18 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
