Довідка про обставини травми є обов’язковою підставою для виплати додаткової винагороди у зв’язку з пораненням військовослужбовця

1 квітня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 240/4897/24 відмовив у задоволенні касаційної скарги військовослужбовця, якому не було виплачено додаткову винагороду.

Військовослужбовець з 16 липня по 22 вересня 2022 р. проходив лікування через отриману травму у зв’язку з захистом Батьківщини, проте йому не було нараховано та виплачено у зазначений період додаткову винагороду, передбачена постановою Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 р. № 168.

Рішенням окружного адміністративного суду його позов до військової частини про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії було задоволено з тих мотивів, що позивач мав право на отримання додаткової винагороди відповідно до приписів постанови Уряду № 168.

Читайте також: Додаткова винагорода, передбачена постановою № 168, не виплачується військовослужбовцям, відрядженим до державних органів, установ та організацій

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції мотивував своє рішення тим, що нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою Уряду № 168 у відпустці за станом здоров’я можливе виключно за умови якщо така відпустка надана для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. У цьому випадку відсутні докази як отримання позивачем тяжкого поранення, так і перебування позивача у відпустці для лікування після такого поранення. 

Залишаючи без задоволення касаційну скаргу позивача, Верховний Суд вказав, що оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, очевидно, що застосування норм постанови Уряду № 168, яка регулює питання виплати додаткової винагороди, повинно відбуватися з урахуванням положень Закону № 2011-ХІІ та прийнятого на його підставі Порядку № 260.

Пункт 11 ст. 10-1 Закону № 2011-ХІІ передбачає, що у зв’язку з хворобою військовослужбовця йому надається відпустка для лікування із збереженням грошового та матеріального забезпечення на підставі висновку військово-лікарської комісії. 

Читайте також: За зміст довідки про підтвердження безпосередньої участі відрядженого військовослужбовця у бойових діях несе командир підрозділу, до якого було відряджено військовослужбовця

Аналогічно абзац 2 п. 9 розд. І Порядку № 260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов’язків у зв’язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою (відпустці за станом здоров’я).

Також відповідно до приписів п. 15 розд. І Порядку № 260 військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення. Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Суд апеляційної інстанції встановив, що позивач після закінчення лікування у військовій частині, починаючи з 22 липня 2022 р. без поважних причин не з’явився до місця несення служби, тому командиром військової частини відповідно до вимог приписів п. 15 розд. І Порядку № 260 було призупинено виплату грошового забезпечення та відповідно, у встановленому чинним законодавством порядку відпустка за станом здоров’я позивачу не надавалася.

Читайте також: Одноразова грошова допомога 50% місячного грошового забезпечення за кожний календарний рік служби не виплачується в разі звільнення за сімейними обставинами в особливий період

Також суд апеляційної інстанції зазначив про те, що відсутні докази, як направлення позивача на лікування травми, пов’язаної із захистом Батьківщини, так і перебування його у відпустці для лікування після тяжкого поранення, як однієї з умов виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Уряду № 168, в оскаржуваний період.

Верховний Суд зазначив, що аналіз п. 1 постанови Уряду № 168 та Окремого доручення № 912/з/29, виданого на виконання цієї постанови Уряду, дає підстави для висновку, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям у розмірі 100 000,00 грн у зв’язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов’язаним із захистом Батьківщини, які перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров’я, здійснюється, зокрема, за такої умови: за наявності довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), визначеної додатком 5 до Положення № 402, виданої командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, що містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

У цій справі відсутня довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачена додатком 5 до Положення № 402, за відповідні дати.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 21 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути