Судова практика
Е-документи та скриншоти з інтернет-банкінгу є належними доказами платежу, якщо вони чітко підтверджують фактичний рух коштів
6 жовтня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС у справі № 761/19824/22 залишив без задоволення касаційну скаргу платника аліментів на судові рішення про відмову у його скарзі на бездіяльність державного виконавця.
Боржник скаржився, що виконавець не перерахував заборгованість, не надіслав постанову про відкриття провадження з ідентифікатором доступу за адресою його представника та реквізити для сплати аліментів у валюті (євро чи доларах США), попри відповідне клопотання його представника (ст. 447 ЦПК, ч. 1 ст. 74 Закону «Про виконавче провадження» № 1404-VIII).
Читайте також: Вимога зобов’язати державного виконавця виконати рішення суду не є належним способом захисту прав стягувача
Суди попередніх інстанцій відмовили, оскільки заявник не довів неправомірної бездіяльності державного виконавця.
У касаційній скарзі боржник зазначав, що виконавець не надіслав постанову про відкриття провадження за адресою його представника, як той просив. Також скаржник заперечував висновок судів про правомірність ненадання реквізитів рахунку для сплати аліментів в євро або доларах США.
Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій і відхилив доводи боржника про неправомірну бездіяльність виконавця.
Суд урахував, що державний виконавець направив копії постанови про відкриття виконавчого провадження та розрахунку заборгованості зі сплати аліментів рекомендованими листами за адресою боржника, зазначеною у виконавчому документі. Це підтверджує належне виконання державним виконавцем процесуальних дій.
Оскільки боржник не надав декларації про доходи та майно, виконавець звернувся до Посольства Франції в Україні із запитом про заробіток боржника, який працевлаштований у Франції. Відповіді орган ДВС не отримав, тому не мав документів для розрахунку аліментів у іноземній валюті, які за рішенням суду стягуються щомісячно в частці від доходу.
Крім того, боржник не надав квитанцій про перерахування коштів стягувачу. Невзяття до уваги скриншотів із інтернет-банкінгу BNP Paribas Суд визнав правильним, оскільки вони не ідентифікують власника акаунту та не підтверджують факт списання чи зарахування коштів.
Отже, Верховний Суд констатував, що загальної заборони використовувати електронні документи чи скриншот із інтернет-банкінгу для підтвердження платежів немає. Докази у цій справі відхилили через конкретні недоліки: вони не доводили належність акаунту платнику та фактичний рух коштів.
Отже, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
