Судова практика
Розмір компенсації за порушення авторських прав з 22 липня 2018 р. не прив’язується до мінімальної зарплати, а визначається судом з огляду на обставини справи і надані докази
30 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС у справі № 344/1415/22 відмовив у задоволенні касаційної скарги представника автора, який оскаржив рішення про неповну компенсацію за порушення майнових авторських прав.
Автор у позові зазначав, що опублікував у Facebook та Dribbble власно створене графічне зображення під своїм псевдонімом. Згодом він виявив цей малюнок на сувенірних магнітах у магазині Підприємства. Авторство на товарі вказано не було, а ціна одного магніту становила 25 грн. Досудову претензію Підприємство не задовольнило. У зв’язку з цим автор просив стягнути 65 000 грн компенсації (10 мінімальних зарплат) за порушення майнових авторських прав і зобов’язати відповідача вчинити певні дії.
Суди позов задовольнили частково, стягнули з Підприємства 6 000 грн компенсації та зобов’язали його опублікувати на сайті відомості про порушення права інтелектуальної власності та зміст судового рішення.
Позивач визначав розмір компенсації за нормою Закону «Про авторське право і суміжні права» № 3792-XІІ, яка на час порушення вже втратила чинність, тому суди стягнули компенсацію в меншому розмірі.
У касаційній скарзі представник позивача посилався на те, що суди формально визначили суму компенсації, не обґрунтували її розмір та не врахували обставини, які свідчили про умисність порушення, його тривалість, комерційний характер використання зображення та інші обставини.
Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій та звернув увагу на зміну правил розрахунку компенсації за порушення авторського права. Позивач виявив порушення у травні 2021 р., але розрахував компенсацію за старою редакцією Закону № 3792-XII (чинною до 22 липня 2018 р.). Вона дозволяла стягувати від 10 до 50 000 мінімальних заробітних плат. Проте з 22 липня 2018 р. Закон № 2415-VIII змінив цю норму (п. «г» ч. 2 ст. 52 Закону № 3792-XII), яка уже не пов’язувала компенсацію з мінімальними заробітними платами.
Читайте також: Як не стати відповідачем у суді в справі про захист авторського права на твір?
Окремо Верховний Суд роз’яснив підхід до визначення конкретної суми компенсації та вказав, що при встановленні розміру компенсації, яка має бути виплачена замість відшкодування збитків чи стягнення доходу, суд зобов’язаний у встановлених законом межах враховувати обсяг порушення та (або) наміри відповідача.
Водночас Верховний Суд визначив правила, які підлягають застосуванню для розрахунку адекватної суми компенсації, та обставини, які суд має врахувати під час її обчислення: характер порушення — факт і вид порушення майнових прав; масштаб — тривалість, обсяг (одноразове чи багаторазове використання) та кількість потерпілих осіб; фінансові чинники — орієнтовний розмір шкоди від кожного використання та отриманий правопорушником дохід; суб’єктивну сторону — наміри відповідача; наслідки — можливість і необхідні зусилля для відновлення попереднього стану.
Оскільки позивач не надав доказів на підтвердження розміру паушальної суми в заявленому розмірі 60 000 грн, а також доказів, які вказують на наявність умислу з боку відповідача щодо порушення авторських прав позивача, Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
