Судова практика
Юрисдикція скарги на дії виконавця щодо стягнення виконавчого збору визначається за органом, який видав первісний виконавчий документ
Юрисдикція скарги на дії виконавця (щодо стягнення виконавчого збору): із 24 квітня 2026 р. визначається в залежності від органу, який видав первісний виконавчий документ; якщо ним є загальний суд у цивільній справі, то й спір розглядає суд загальної юрисдикції
7 жовтня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС у справі № 711/6414/19 задовольнив касаційну скаргу боржника на судові рішення, якими відмовлено у відкритті провадження за скаргою на дії державного виконавця.
Державний виконавець виніс низку постанов у виконавчому провадженні з примусового виконання постанови про стягнення виконавчого збору, суттєво змінивши суму стягнення та валюту зобов’язання (з гривні на долари США) шляхом виправлення помилки в АСВП.
Боржник оскаржив дії виконавця в порядку цивільного судочинства.
Читайте також: Перш ніж розглядати по суті скаргу на дії виконавця, суд має перевірити дотримання строку оскарження
Суди відмовили у відкритті провадження з тих мотивів, що оскаржуються дії у межах окремого виконавчого провадження з виконання постанови самого виконавця (про стягнення виконавчого збору), тому справа належить до юрисдикції адміністративного суду.
Позивач обґрунтовував касаційну скаргу тим, що оскаржується не законність постанови про стягнення виконавчого збору, а процесуальні дії та рішення виконавця у цьому провадженні. За ст. 74 Закону № 1404-VIII «Про виконавче провадження» в чинній на той час редакції, таку скаргу слід розглядати за правилами цивільного судочинства.
Верховний Суд не погодився із судами попередніх інстанцій, оскільки вони помилково застосували застарілі підходи до розмежування юрисдикцій.
Читайте також: Вимога зобов’язати державного виконавця виконати рішення суду не є належним способом захисту прав стягувача
На основі аналізу ст.ст. 447, 448 ЦПК, ч. 1 ст. 287 КАС та з урахуванням нової редакції ч. 1 ст. 74 Закону № 1404-VIII зі змінами, внесеними Законом № 4833-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку виконання судових рішень, рішень інших органів та цифровізації окремих етапів виконавчого провадження», які набрали чинності з 24 квітня 2026 р., Верховний Суд сформулював висновок: з 24 квітня 2026 р. під час визначення юрисдикції скарги на дії виконавця, зокрема щодо стягнення виконавчого збору, суди мають установлювати, який саме орган видав первісний виконавчий документ. Якщо збір стягується через виконання рішення у цивільній справі, то скаргу розглядає суд, який видав цей виконавчий документ, тобто в порядку цивільного судочинства.
Під час вирішення питання про прийняття до провадження скарги районний суд фактично не перевірив, у межах якого саме виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про стягнення виконавчого збору, що має вирішальне значення.
У підсумку Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, судові рішення скасував, справу направив для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
