Судова практика
Неможливою є заміна стягувача на правонаступника, якщо стягувач помер до видачі виконавчого документа
Залучення правонаступника в судовому провадженні та заміна сторони виконавчого провадження: судам слід розмежовувати ці категорії; якщо виконавче провадження не відкривалося, підстав для заміни сторони виконавчого провадження немає, а залучення правонаступника вирішується в межах судової справи
1 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати КЦС у справі № 336/3800/20 залишив без задоволення касаційну скаргу представника бабусі дитини на судові рішення в частині відмови в заміні стягувача у виконавчому провадженні про стягнення аліментів.
Заявниця вказувала, що судовим рішенням з батька на користь матері, яка згодом померла, стягнуто аліменти на утримання двох дітей. Одну з них тимчасово влаштували в родину заявниці. Тому вона просила залучити її до участі у справі як процесуального правонаступника позивачки та замінити стягувачку на неї як правонаступника.
Читайте також: Процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії процесу, зокрема під час перегляду рішення за нововиявленими обставинами
Суди частково задовольнили заяву, оскільки бабуся має право стягувати аліменти на дитину, яку тимчасово влаштовано в її родину рішенням служби у справах дітей. Водночас суди відмовили в заміні стягувача на правонаступника, оскільки померла мати не набула статусу стягувача, який виникає лише з моменту видачі виконавчого документа.
У касаційній скарзі представник заявниці вказав, що суди не врахували можливість застосування ст. 442 ЦПК для заміни сторони у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій та розмежував правонаступництво, яке визначає межі процесуального залучення особи, та спеціальний статус «стягувач».
При цьому Суд визначив, що процесуальне правонаступництво (ст. 55 ЦПК) — це перехід процесуальних прав і обов’язків від однієї особи до іншої внаслідок переходу матеріальних прав.
Процесуальне правонаступництво не виникає саме по собі. Підставою здійснення правонаступництва в процесуальному аспекті є вибуття (заміна) сторони у матеріальних правовідносинах, у тому числі й у відповідному зобов’язанні.
Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні (ст. 442 ЦПК) — це заміна стягувача або боржника іншою особою на будь-якій його стадії. Така заміна відбувається через вибуття сторони внаслідок правових обставин або прямої вказівки закону, що не залежить від порядку здійснення самого провадження.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого документа. Але повноцінно реалізувати свої права ця особа може лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження (узгоджується з постановою ВП ВС від 8 лютого 2022 р. у справі № 2-7763/10).
Верховний Суд підтвердив відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження на бабусю, бо мати не мала статусу стягувача, оскільки виконавчий лист не видавався, виконавче провадження не відкривалося.
Проте, як процесуальний правонаступник померлої матері, заявниця може звернутися до суду за видачею виконавчого листа для подальшого примусового стягнення аліментів для однієї дитини.
У підсумку Верховний Суд залишив касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення в оскарженій частині – без змін.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
