Кримінальне провадження у справі про домашнє насильство не може бути закрите через відмову потерпілого від обвинувачення

Закриття кримінального провадження: не підлягає закриттю кримінальне провадження у зв'язку з відмовою потерпілого від приватного обвинувачення, якщо в обвинувальному акті вказано на ознаки домашнього насильства за ст. 1 Закону № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

10 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати ККС у справі № 634/1172/25 задовольнив касаційну скаргу прокурора на судові рішення, якими закрито кримінальне провадження за п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК.

Обвинувачений удома умисно завдав легких тілесних ушкоджень братові, з яким спільно проживав. Його дії кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК з обставиною, що обтяжує покарання, — вчиненням правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах.

Суди закрили кримінальне провадження щодо обвинуваченого у зв’язку з відмовою потерпілого від обвинувачення у формі приватного обвинувачення.

Читайте також: Строки проходження програми для кривдників за вчинення домашнього насильства визначаються Кримінальним кодексом, а не спеціальним законом

У касаційній скарзі прокурор зазначив, що злочин обвинуваченого проти рідного брата пов’язаний із домашнім насильством, тому таке провадження не можна закрити через відмову потерпілого від приватного обвинувачення.

Верховний Суд роз’яснив, що поняття «кримінальне правопорушення, пов’язане з домашнім насильством» є значно ширшим, ніж за визначенням у КК. Заборона закриття провадження у зв’язку з примиренням (п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК) поширюється не лише на правопорушення за ст. 126-1 КК або злочини з відповідною кваліфікуючою ознакою. Ця норма застосовується до будь-яких кримінальних діянь з ознаками домашнього насильства за ст. 1 Закону № 2229-VIII «Про запобігання та протидію домашньому насильству», якщо вони вчинені в сім’ї, за місцем проживання або щодо родичів, подружжя (зокрема колишнього), чи осіб, які спільно проживають або проживали однією родиною.

Читайте також: Суд першої інстанції в підготовчому засіданні, розглядаючи клопотання про закриття кримінального провадження, має право дослідити додані до клопотання документи

Обов’язковою умовою для визнання злочину пов’язаним із домашнім насильством є чітке відображення цих фактичних обставин (характер насильства, ступінь спорідненості тощо) органами досудового розслідування у повідомленні про підозру або в обвинувальному акті.

Органом досудового розслідування в обвинувальному акті було прямо зазначено обставину, яка обтяжує покарання — вчинення правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних або близьких відносинах (п. 6-1 ч. 1 ст. 67 КК). Оскільки правопорушення вчинено щодо рідного брата, а адреси фактичного проживання та реєстрації кривдника і потерпілого повністю збігалися, та ці факти були офіційно сформульовані в обвинуваченні, право обвинуваченого на захист (знати характер і причини обвинувачення) не порушено. Обвинувачений чітко розумів, що правопорушення кваліфікується як пов’язане з сімейними відносинами.

Отже, через процесуальну заборону за п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК це кримінальне провадження за ч. 1 ст. 125 КК не підлягало закриттю у зв’язку з відмовою потерпілого від приватного обвинувачення.

У підсумку Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, судові рішення скасував і призначив новий розгляд у суді першої інстанції.

Підготувала Тетяна Романенко

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути