Судова практика
Договір оренди комунального майна можна розірвати через істотне порушення його умов, навіть якщо таке порушення прямо не вказане в договорі чи законі
Розірвання договору оренди майна закладу освіти: тривале невикористання об’єкта орендарем за цільовим призначенням через пасивну поведінку, що унеможливлює забезпечення освітнього процесу або харчування учнів, є істотним порушенням умов договору
24 вересня 2026 р. Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності КГС у справі № 910/7537/25 задовольнив касаційну скаргу управління виконкому на постанову апеляційного суду, якою відмовлено в розірванні укладеного з товариством договору оренди майна закладу освіти.
Управління виконкому та гімназія просили розірвати договір оренди нерухомого майна й звільнити шкільну їдальню, оскільки орендар припинив харчувати учнів, але приміщення не звільнив.
Суд першої інстанції позов задовольнив, визнавши невикористання майна орендарем істотним порушенням договору. Така бездіяльність орендаря позбавила орендодавців можливості забезпечити роботу шкільної їдальні та харчування учнів початкових класів.
Натомість апеляційний суд відмовив у позові, оскільки договір не передбачав розірвання через невикористання майна, а використання приміщення не за призначенням не було доведено.
У касаційній скарзі позивач зазначив, що апеляційний суд не врахував того, що невикористання майна є пасивною формою порушення цільового призначення. Навіть за відсутності такої підстави в договорі позивачі можуть вимагати його дострокового розірвання за ч. 2 ст. 651 ЦК, оскільки невикористання відповідачем єдиної шкільної їдальні за призначенням є істотним порушенням договору.
У цій справі Верховний Суд вирішував такі питання: 1) чи застосовується ч. 2 ст. 651 ЦК до дострокового припинення (розірвання) договору оренди комунального майна; 2) чи є невикористання майна за цільовим призначенням (тобто пасивна поведінка орендаря) підставою для такого розірвання.
Суд обґрунтував субсидіарне застосування ч. 2 ст. 651 ЦК до орендних відносин щодо комунального майна, вказавши, що ч. 2 ст. 24 Закону № 157-IX «Про оренду державного та комунального майна» і ст. 651 ЦК є взаємодоповнюючими та дозволяють розірвати договір за критерієм істотності порушення навіть без прямої згадки про це в договорі.
Верховний Суд наголосив, що за ч. 4 ст. 80 Закону № 2145-VIII «Про освіту» майно закладу освіти передають в оренду лише для пов’язаних з освітнім процесом послуг, які заклад не надає сам. Тому орендар шкільної їдальні зобов’язаний використовувати її за цільовим призначенням і годувати учнів.
У цій справі майно передавалось в оренду для організації харчування учнів за ч. 4 ст. 80 Закону № 2145-VIII. Самовільне припинення послуг і невикористання приміщення за призначенням блокує залучення іншого орендаря до моменту розірвання договору. Це позбавляє позивача очікуваного результату і є істотним порушенням договору.
На цій основі Верховний Суд відступив від висновку, викладеного у постанові ВС від 17 березня 2026 р. у справі № 910/7394/25 (про те, що невикористання майна за цільовим призначенням через ремонтні роботи не є підставою для дострокового розірвання договору оренди), та сформулював новий правовий висновок: невикористання орендарем майна закладу освіти за цільовим призначенням (у формі пасивної поведінки) порушує умови договору (ст. 80 Закону № 2145-VIII). Якщо через таке тривале невикористання заклад не може забезпечити освітній процес або харчування, це є істотним порушенням у розумінні ч. 2 ст. 651 ЦК і підставою для розірвання договору.
Отже, Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив, постанову апеляційного суду скасував, а рішення суду першої інстанції залишив у силі.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







