Судова практика
Недотримання адміністративним судом принципу офіційного з’ясування всіх обставин справи унеможливлює правильне її вирішення
31 березня 2020 р. Верховний Суд у справі № 826/26222/15 задовольнив касаційну скаргу МВС України на рішення судів попередніх інстанцій, які не вжили заходів щодо дослідження змісту документів для надання їм належної правової оцінки, скасував їхні рішення, а справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Звільнений працівник Національного центрального бюро Інтерполу в Україні (НЦБ) звернувся з позовом до МВС України, в якому просив визнати протиправним та скасувати наказ про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, поновити його на посаді, посилаючись на те, що відповідачем під час проведення службового розслідування та прийняття спірного наказу було порушено низку положень чинних нормативних актів.
Окружний адміністративний суд постановою, залишеною без змін апеляційним судом, позов задовольнив частково з тих мотивів, що факт порушення позивачем службової дисципліни відповідач не довів, а отже, притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ та подальше звільнення зі служби відбулося незаконно.
МВС України у касаційній скарзі зазначило, що судами першої та апеляційної інстанцій не надано належної оцінки тому факту, що надані позивачем в судовому засіданні документи є службовою документацією Інтерполу, яка не підлягає розголошенню, а позивач не мав згоди на розповсюдження вказаної інформації. Також поза увагою судів залишився факт, що вказані документи є конфіденційною інформацією з обмеженим доступом.
Колегія суддів Верховного Суду зазначила, що п. 6.19 Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей Національного центрального бюро Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів (затвердженою спільним наказом МВС України, Генеральної прокуратури України, Служби безпеки України, Держкомкордону України, Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 9 січня 1997 р. № 3/1/2/5/2/2) визначено, що НЦБ вживає необхідних заходів до забезпечення режиму таємності, конфіденційності та захисту інформації від несанкціонованого доступу до неї. Працівники НЦБ зобов’язані зберігати державну та службову таємницю. Їм забороняється виправлення та знищення інформації з власної ініціативи.
Колегія суддів звернула увагу, що суди попередніх інстанцій встановили, що надані позивачем у судовому засіданні документи (листи) не містили грифу «Для службового користування», «Таємно», «Цілком таємно», на підставі чого зробили передчасний висновок, що такі документи не містили інформації з обмеженим доступом.
Також суди залишили поза увагою відповідь Департаменту внутрішньої безпеки МВС України, надану на запит МВС України, до якого рівня доступу належать та як обліковуються в Робочому апараті Укрбюро Інтерполу документи, надані позивачем у судовому засіданні, а також за правилами якої категорії інформації їх обробляли та обліковували в Робочому апараті Укрбюро Інтерполу, та не надали цій відповіді належної правової оцінки.
Не було надано належної оцінки й доводам відповідача, що надані позивачем у судовому засіданні документи, з урахуванням закріплених у п. 2.14.12 Інструкції з діловодства в системі Міністерства внутрішніх справ України (затвердженої наказом МВС України від 23 серпня 2012 р. № 747) заборон щодо використання документів, є службовою документацією, а також Інструкції № 3/1/2/5/2/2.
Також, вирішуючи питання зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції не вжив заходів щодо витребування у відповідача довідки з необхідними суду даними щодо складових заробітної плати позивача за необхідний, для здійснення розрахунку, період, тобто розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу судом фактично здійснено не було, що призвело до ухвалення незаконного рішення в цій частині.
Зваживши ці факти, колегія суддів ВС нагадала, що одним із принципів адміністративного судочинства є принцип офіційного з’ясування всіх обставин у справі, зміст якого зобов’язує адміністративний суд до активної ролі в судовому засіданні (на момент розгляду справи судами – ч.ч. 4, 5 ст. 11 КАС України, після набрання чинності Законом від 3 жовтня 2017 р. № 2147-VIII № – ч. 4 ст. 9 КАС України).
Недотримання судом принципу офіційного з’ясування всіх обставин справи під час дослідження зібраних у справі доказів унеможливлює встановлення фактичних обставин для правильного її вирішення.
Підготував Леонід Лазебний
