Судова практика
Норма КПК про вирішення долі речових доказів не може тлумачитися розширено як підстава для фактичної конфіскації майна
26 серпня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 344/15325/25 залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора на ухвалу апеляційного суду, якою скасовано конфіскацію вантажного автомобіля та повернуто його законному власнику.
Кримінальне провадження за ознаками ст. 290 КК (незаконні дії щодо номерних знаків транспортних засобів) було закрито у зв’язку з невстановленням особи правопорушника та закінченням строків давності. Місцевий суд водночас конфіскував в дохід держави вилучений вантажний автомобіль зі знищеним номером шасі, вважаючи його предметом злочину і зазначивши відсутність законного володільця.
Апеляційний суд після отримання від власника автомобіля документи про придбання транспортного засобу в Польщі, скасував конфіскацію і постановив повернути автомобіль йому.
Читайте також: Ухвала слідчого судді про передання речових доказів (патронів) уповноваженій особі військової частини підлягає апеляційному оскарженню
Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу прокурора, погодився з апеляційним судом та вказав, що положення ст. 100 КПК України щодо вирішення долі речових доказів не можуть тлумачитися розширено та слугувати підставою для фактичної конфіскації майна за відсутності кримінально-правового рішення, яким установлено факт вчинення кримінального правопорушення та зв’язок майна з таким правопорушенням у діях конкретної особи.
Суд пояснив, що в разі закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, суд позбавлений можливості робити висновки щодо факту вчинення кримінального правопорушення конкретною особою, що виключає застосування будь-яких наслідків, які за своєю суттю мають каральний або обмежувальний характер щодо права власності.
Оскільки право власності заявника на автомобіль підтверджено документами про придбання, а закон передбачає повернення майна законному володільцю, Суд визнав правильним висновок апеляційного суду про неможливість конфіскації й відхилив довід прокурора про те, що знищений номер шасі виключає повернення автомобіля власнику.
Обмеження щодо безпосередньої експлуатації транспортного засобу на дорогах загального користування чи тимчасова неможливість його реєстрації в органах МВС не позбавляють власника самого права володіння та розпорядження своїм майном, оскільки власник вправі, зокрема, розукомплектувати автомобіль на запчастини чи здати на металобрухт.
Верховний Суд також визнав нерелевантною практику, на яку посилався прокурор (ухвала ВС від 21.03.2023 у справі № 166/724/22), оскільки згадане рішення стосувалося конфіскації за наявності обвинувального вироку щодо встановленої особи, тоді як у цій справі особу правопорушника не встановлено.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
