Законодавство
Унормування перегляду за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді визнано конституційним
Другий сенат Конституційного Суду України ухвалив Рішення № 5-р(ІІ)/2024, яким визнав конституційним окремий припис ч. 1 ст. 459 Кримінального процесуального кодексу України, яким унормовано перегляд за нововиявленими обставинами ухвали слідчого судді.
Суб’єкт права на конституційну скаргу стверджувала, що ч. 1 ст. 459 Кодексу містить законодавчу заборону на перегляд за нововиявленими обставинами ухвал слідчих суддів, яка виражена шляхом визначення вичерпного кола актів, які підлягають такому перегляду.
Суд послідовно обстоює юридичну позицію, що забезпечення права на судовий захист є однією з гарантій реалізації інших конституційних прав і свобод, їх утвердження й захисту, зокрема в спосіб відновлення в разі їх порушення. Водночас для забезпечення поваги до суду, його рішень та дієвості всієї системи правосуддя в державі, керованій правовладдям, надважливим є додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata), який полягає, зокрема у тому, що жоден із учасників справи або інших юридично заінтересованих у розгляді справи осіб не має права вимагати перегляду остаточного та обов’язкового судового рішення лише для повторного слухання справи та ухвалення нового судового рішення.
На відміну від апеляційного перегляду справи і касаційного оскарження судового рішення, перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є екстраординарним видом перегляду судових рішень.
Додержання принципу остаточності судового рішення стосовно ухвал слідчих суддів у разі надання права на їх перегляд за нововиявленими обставинами можливе лише за наявності істотних та переконливих передумов для такого перегляду й з урахуванням потреби додержання вимог щодо розумних строків досудового розслідування.
Якщо особа намагається реалізувати право на перегляд ухвали слідчого судді за нововиявленими обставинами для перешкоджання своєчасному завершенню досудового розслідування або з іншою метою, що не є узгідненою з сутністю перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами як екстраординарного виду перегляду судових рішень, є підстави для висновку, що право на такий перегляд не має бути забезпечене конституційними гарантіями.
Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що оспорюваний припис ст. 459 Кодексу не суперечить приписам ч. 1 ст. 8, ч. 1, 2 ст. 55, ч. 2 ст. 129 Конституції України.
Суд також констатував, що за оспорюваним приписом Кодексу учасники кримінальних проваджень мають однакові процесуальні права на перегляд за нововиявленими обставинами судових рішень, що набрали законної сили, зокрема ухвали слідчого судді на стадії досудового розслідування та ухвали суду під час судового розгляду чи реалізації інших стадій кримінального провадження.
Отже, оспорюваний припис ст. 459 Кодексу сформульовано з додержанням принципу юридичної рівності як однієї із засад кримінального судочинства.
З огляду на наведене, Суд дійшов висновку, що окремий припис ч. 1 ст. 459 Кодексу не суперечить приписам ст. 21, ч. 1, 2 ст. 24, п. 1 ч. 2 ст. 129 Конституції України.
