Судова практика
Наявність додаткових витрат на дитину має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення
12 березня 2020 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 520/12681/17 залишив без задоволення касаційну скаргу позивачки, яка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження понесення нею додаткових витрат на дитину.
Жінка звернулася до суду з позовом до чоловіка та просила стягнути на свою користь 15 417,70 грн додаткових витрат на дитину, які складаються з половини понесених нею витрат на придбання путівки до дитячого табору, планшета та квитків на потяг.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що відповідач, сплачуючи за рішенням суду аліменти щомісяця, добровільно не бере участь у додаткових витратах на сина, який потребує особливої уваги, турботи, харчування та періодичного оздоровлення. У зв’язку із запровадженими змінами у навчальних програмах вона змушена була придбати сину планшет, а з метою оздоровлення дитини власним коштом придбала путівку до табору. Враховуючи наведене, на її переконання, відповідно до ст. 185 СК України чоловік зобов’язаний відшкодувати їй 50 % понесених додаткових витрат на дитину.
Рішенням районного суду позов задоволено частково, стягнуто з відповідача додаткові витрати на дитину в розмірі 5 000,00 грн – частину частина понесених позивачкою витрат на придбання путівки. Суд дійшов висновку, що витрати, понесені позивачкою на придбання планшета, є необґрунтованими та не можуть вважатися додатковими витратами, що викликані особливими обставинами, тоді як відпочинок в дитячому таборі спрямований на оздоровлення дитини та відповідає її інтересам.
Постановою апеляційного суду рішення районного суду в частині стягнення додаткових витрат на утримання дитини скасовано та відмовлено у задоволенні позову в цій частині, оскільки оплата вартості путівки до дитячого табору здійснена фізичною особою-підприємцем, а належних та допустимих доказів відшкодування йому вартості путівки позивачем не надано, тому відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача частини понесених витрат на її придбання.
У касаційній скарзі позивачка зазначала, що відсутність доказів про понесення нею витрат на придбання путівки не спростовують факт її придбання та використання сином.
Залишаючи без задоволення касаційну скаргу, Верховний Суд зазначив, що суд визначає розмір додаткових витрат на дитину, зумовлених особливими обставинами, одному з батьків у твердій грошовій сумі.
Отже, наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримує один з батьків на утримання дитини.
Розмір додаткових витрат на дитину має бути обґрунтованим відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд – довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування – виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Таким чином, встановивши, що придбання планшета не може вважатися додатковими витратами на дитину, які викликані особливими обставинами, путівка до табору та квитки на потяг були придбані фізичною особою – підприємцем, а позивачка не надала належних та допустимих доказів на підтвердження понесення нею витрат на придбання цієї путівки та квитків на потяг, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Підготував Леонід Лазебний
