Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно до його державної реєстрації, має право витребувати його як з чужого незаконного володіння, так і від добросовісного набувача

20 грудня 2023 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 395/838/20 задовольнив частково касаційну скаргу відповідача з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту.

Спадкоємець за законом звернувся до суду з позовом до спадкоємця за заповітом про визнання частково недійсним та скасування дубліката свідоцтва про право на спадщину за законом, скасування державної реєстрації, визнання права власності на обов’язкову частку у спадщині, оскільки заповітом позбавлено права на спадкування усіх інших осіб, крім відповідача.

Рішенням районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, позов задоволено частково з тих мотивів, що позивач згідно з ч. 4 ст. 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, мав право на частку у праві на спірну земельну ділянку, яка входила до складу спадщини. При цьому не встановлено, що позивач або його законні представники відмовилися у встановленому законом порядку від своєї частки у спадковому майні.

Читайте також: Вразі відчуження спадкового майна особи, яка не мала спадкоємців, територіальна громада має право лише на відшкодування його вартості за ринковими цінами

Розглянувши касаційну скаргу відповідача, Верховний Суд вказав, що відповідно до ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

У цивільному законодавстві не передбачено можливості визнання недійсним дублікату свідоцтва про право на спадщину за позовом заінтересованої особи в судовому порядку. В ЦК України закріплено тільки можливість пред’явити позовну вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину. Заявляти вимогу про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину може будь-яка особа, цивільні права та інтереси якої порушені видачею свідоцтва про право на спадщину.

Власник має право витребувати майно з чужого незаконного володіння (ст. 387 ЦК України).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених ч. 1, 3 ст. 388 ЦК України.

Читайте також: Особливості відкриття та прийняття спадщини: суддя ВП ВС розповіла про актуальну практику суду у сфері спадкового права

Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно з чужого незаконного володіння, а з підстав, передбачених ст. 388 ЦК України, також і від його добросовісного набувача. Тому не є належним способом захисту вимоги позивача про скасування державної реєстрації речових прав (рішень про таку реєстрацію), зокрема і за спадкоємцем.

Тому позовні вимоги про визнання недійсним дубліката свідоцтва про право на спадщину та про скасування державної реєстрації прав не відповідають належному способу захисту у цій справі. Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, а також необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 грудня 2022 р. у справі № 914/2350/18 (914/608/20), від 14 грудня 2022 р. у справі № 461/12525/15-ц, Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 5 вересня 2022 р. у справі № 385/321/20, Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 листопада 2023 р. у справі № 761/42030/21 та від 1 лютого 2023 р. у справі № 316/2082/19, дають підстави для висновку, що судові рішення в оскарженій частині ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права.

Отже, Верховний Суд рішення районного суду та постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсним дубліката свідоцтва про право на спадщину та скасування державної реєстрації речових прав скасував і в задоволенні зазначених позовних вимог відмовив.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 16 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.

Поділитися

Твітнути