Connect with us

Судова практика

Визнання судом злочину таким, що пов’язаний з домашнім насильством, потребує відображенням цієї обставини у формулюванні обвинувачення

Опубліковано

⚡ AI SUMMARY
Верховний Суд скасував рішення апеляційного суду у справі про завдання тілесних ушкоджень середньої тяжкості (ч. 1 ст. 122 КК), оскільки апеляційний суд, залишаючи вирок без змін, зазначив про вчинення злочину, пов'язаного з домашнім насильством, що не було відображено в обвинувальному акті. Таким чином, апеляційний суд вийшов за межі висунутого обвинувачення, порушивши право на справедливий суд. Справу передано на новий розгляд.

17 червня 2021 р. Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 717/764/20 призначив новий розгляд у справі через те, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі обвинувачення.

Вироком суду обвинуваченого засуджено за ч. 1 ст. 122 КК, а на підставі ст.ст. 75, 76 КК звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням за те, що той, діючи умисно, на ґрунті неприязних відносин завдав чотири удари кулаком по обличчю потерпілому, в результаті чого останньому було заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Апеляційний суд залишив вирок суду без змін, зазначивши в своєму рішенні, що засуджений вчинив злочин, пов’язаний із домашнім насильством.

Читайте також: Якщо сторона обвинувачення вважає, що мало місце домашнє насильство, вона обов`язково має зазначити про це в обвинувальному акті

У касаційній скарзі захисник наполягав, що суд апеляційної інстанції дійшов необґрунтованого висновку про вчинення кримінальне правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством, та безпідставно не закрив кримінальне провадження.

Верховний Суд вказав, що відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від  7 грудня 2017 р. № 2229-VIII домашнє насильство – це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Читайте також: У випадку доведеного домашнього насильства у формі психологічного насильства видача обмежувального припису є обов’язковою

Для того, щоб обґрунтувати наявність домашнього насильства у конкретному випадку, сторона обвинувачення має довести обставини, які свідчать, що потерпіла від інкримінованого злочину особа є у той же час і жертвою домашнього насильства.

Докази того, що інкримінований злочин пов`язаний з домашнім насильством, мають бути надані стороною обвинувачення, аби сторона захисту отримала можливість їх спростувати.

Необхідною умовою визнання судом злочину таким, що пов`язаний з домашнім насильством, є відображенням цієї обставини у формулюванні обвинувачення з встановленням органом досудового розслідування відповідних фактичних обставин.

Як зазначено в обвинувальному акті, конфлікт між засудженим та потерпілим стався на ґрунті виниклих неприязних відносин, що саме по собі не свідчить про те, що насильство було зумовлено певним дискримінаційним ставленням до потерпілого з боку засудженого, як цього не було встановлено і під час судового розгляду кримінального провадження.

Читайте також: Близько півтора мільйона українців стали жертвами домашнього насильства

З наданих потерпілим показань не можливо встановити, що дії засудженого були спрямовані на вчинення домашнього насильства. Крім того, таке обвинувачення не було висунуто особі згідно з обвинувального акта та не було встановлено під час судового розгляду.

Переглядаючи вирок місцевого суду, апеляційний суд не врахував вимоги ч. 1 ст. 337 КПК, відповідно до яких судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Враховуючи неведене, суд апеляційної інстанції у своєму рішенні фактично встановив, що особа вчинила кримінальне правопорушення, пов`язане з домашнім насильством, тим самим вийшов за межі обвинувачення.

Верховний Суд зійшов висновку, що таке недотримання вимог кримінального процесуального закону має наслідок у вигляді істотного впливу на права засудженого щодо забезпечення права на справедливий суд, оскільки викладені в ухвалі апеляційного суду обставини не охоплювались пред`явленим обвинуваченням.

Підготував Леонід Лазебний

Повний текст рішення

Продовжити читання →

Новини на емейл

Правові новини від LexInform.

Один раз на день. Найактуальніше.

Digital-партнер


© ТОВ "АКТИВЛЕКС", 2018-2025
Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на LEXINFORM.COM.UA
Всі права на матеріали, розміщені на порталі LEXINFORM.COM.UA охороняються відповідно до законодавства України.