Судова практика
Заява про вчинення злочину не є доказом у кримінальному провадженні, а підставою для реагування органів досудового розслідування
30 травня 2023 р. Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 761/13685/14-к залишив без задоволення касаційну скаргу прокурора, який не погодився з висновками судів попередніх інстанцій.
Вироком районного суду, залишеним без змін апеляційним судом, фігуранта визнано невинуватим та виправдано у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК у зв’язку із недоведеністю вчинення кримінального правопорушення, в якому він обвинувачувався.
У касаційній скарзі прокурор зазначав про безпідставне невизнання судами попередніх інстанцій як доказу відомостей, що містяться в заяві особи про вчинення злочину.
Верховний Суд вказав, що заява про вчинення злочину за своєю правовою природою не є доказом у розумінні положень ст. 84 КПК, а виступає підставою для відповідного реагування органів досудового розслідування, внесення ними відомостей до ЄРДР по фактах, висвітлених у такій заяві, та здійснення їх кримінально-правової перевірки.
Тому Верховний Суд погодився з висновками місцевого і апеляційного судів в частині того, що заява особи про вчинення злочину не є доказом у кримінальному провадженні, Також Суд вказав, що відсутність у заяві особи зазначення дати її написання не є визначальним під час надання оцінки факту звернення особи із заявою про вчинення злочину до правоохоронного органу.
Зокрема, як убачається із дослідженої судами попередніх інстанцій заяви про вчинення злочину, остання зареєстрована в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, що підтверджується відповідним штампом та резолюцією.
Читайте також: Відсутність печатки у висновку експертизи не обов’язково є істотним порушенням, що зумовлює визнання висновку недопустимим доказом
Оскільки у самій заяві не вказано дати її написання, слід виходити саме із дати її реєстрації органом, до якого вона була подана.
Сумніви ж судів першої та апеляційної інстанцій щодо достовірності, правдивості та добровільного характеру волевиявлення особи в частині звернення до правоохоронного органу із заявою про злочин, Верховний Суд відхилив, оскільки заявник надав показання як свідок у суді першої інстанції без примусу, та в ході допиту підтвердив факти, наведені в заяві, що, в свою чергу, свідчить про його добровільне волевиявлення.
Врешті, Верховний Суд оскаржувану ухвалу апеляційного суду залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора – без задоволення
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 15 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
