Судова практика
Щомісячна грошова виплата членам сімей загиблих (померлих) громадян, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, здійснюється кожному члену сім’ї окремо
9 квітня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 380/9003/25 дійшов висновку, що передбачена Законом України «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» від 27 липня 2022 р. № 2454-IХ (у редакції, чинній до 1 січня 2026 р.) щомісячна грошова виплата членам сімей загиблих (померлих) громадян з числа осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною має здійснюватися кожному члену сім’ї окремо, а не як єдина сума з подальшим її розподілом між ними.
У цій справі особа, що діяла в інтересах неповнолітньої доньки, просила визнати протиправними дії щодо зменшення розміру щомісячної грошової виплати та відмови у проведенні перерахунку та доплати до пенсії.
Посилалася на те, що з 1 січня 2023 р. її доньці, яка є членом сім’ї загиблого Героя України, розмір щомісячної грошової виплати до пенсії в разі втрати годувальника встановлено у розмірі 33,3 % мінімальної заробітної плати, оскільки Пенсійний фонд поділив її між членами сім’ї рівними частинами. Однак, відповідно до Закону № 2454-IХ така виплата має здійснюватися у повному розмірі мінімальної заробітної плати кожному одержувачу окремо, тому відмова відповідача у перерахунку є протиправною.
Рішенням окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою апеляційного адміністративного суду, позов задоволено з тих мотивів, що положення Закону № 2454-ІХ не передбачають розподілу щомісячної грошової виплати між членами сім’ї загиблого, які отримують пенсію у зв’язку з втратою годувальника, а отже така виплата має встановлюватися кожному одержувачу окремо у повному розмірі, визначеному законом.
Залишаючи без задоволення касаційну скаргу Пенсійного фонду, Верховний Суд вказав, що аналіз положень ч. 3 ст. 2 та п. 4 ст. 4 Закону № 2454-IX свідчить, що законодавець визначає коло осіб, які мають право на відповідну виплату, шляхом переліку членів сім’ї у множинному числі, що вказує на самостійний характер прав кожного з них.
Водночас ч. 1 ст. 4 цього Закону передбачає, що щомісячна грошова виплата здійснюється з дня звернення за її призначенням особам, які мають право на таку виплату, що також свідчить про індивідуалізацію права кожного члена сім’ї на отримання відповідної виплати.
Передбачена Законом № 2454-ІХ у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин та звернення позивачки із заявою про перерахунок, виплата має здійснюватися кожному члену сім’ї окремо, а не як єдина сума з подальшим її розподілом між ними.
Водночас, обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач посилався на відсутність у Законі № 2454-IX та прийнятому на його виконання Порядку № 79 чіткого нормативного регулювання щодо розподілу відповідної виплати між кількома членами сім’ї, вважаючи, що така невизначеність надає йому можливість самостійно визначати порядок її обчислення.
Суд такі доводи відхилив та зазначив, що навіть за відсутності прямого нормативного припису відповідач як суб’єкт владних повноважень не був наділений повноваженням самостійно визначати порядок обчислення та розподілу цієї виплати. Пропорційний поділ щомісячної грошової виплати, застосований відповідачем, фактично призвів до зменшення гарантованого законом розміру виплати, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 19 Конституції України.
Читайте також: Наявність спору про визначення місця проживання дитини не є перешкодою для стягнення аліментів
Разом з тим, колегія суддів звернула увагу на те, що Законом України «Про внесення зміни до статті 4 Закону України «Про щомісячну грошову виплату деяким категоріям громадян» від 5 листопада 2025 р. № 4682-IX, який набрав чинності з 1 січня 2026 р., п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2454-ІХ викладено у новій редакції, відповідно до якої щомісячна грошова виплата членам сімей призначається у розмірі 1,5 мінімальної заробітної плати та виплачується рівними частинами двом та більше членам сім’ї.
Зазначені зміни свідчать про те, що законодавець безпосередньо у Законі шляхом внесення змін чітко визначив порядок реалізації відповідного права у випадку наявності кількох осіб, які мають право на отримання такої виплати, усунувши тим самим невизначеність та неоднозначність, притаманні попередній редакції відповідної норми.
Отже, починаючи з 1 січня 2026 р., відповідна норма набула ознак, що відповідають критерію «якості закону», зокрема щодо її чіткості, однозначності та передбачуваності застосування, тим самим усунувши можливість її різного тлумачення та неоднакового застосування суб’єктами владних повноважень.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 21 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
