Судова практика
У разі закриття кримінального провадження у зв’язку зі смертю обвинуваченого процесуальні витрати органу досудового розслідування покриває держава
13 серпня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у справі № 369/18297/21 задовольнив касаційну скаргу прокурора та змінив ухвалу апеляційного суду, якою кримінальне провадження за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України закрито у зв’язку зі смертю обвинуваченого.
Місцевий суд визнав обвинуваченого винним у вбивстві та стягнув з нього на користь держави понад 21,6 тис. грн процесуальних витрат. У зв’язку з тим, що обвинувачений помер апеляційний суд скасував вирок і закрив провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК, однак питання процесуальних витрат у своїй ухвалі не вирішив.
Прокурор у касаційній скарзі наполягав, що порушено ст.ст. 118, 124, 126 КПК, які покладають на суд обов’язок вирішити долю процесуальних витрат у будь-якому остаточному рішенні.
Верховний Суд роз’яснив загальне правило, що процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов’язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, відносно якої здійснювалося кримінальне провадження, лише у разі ухвалення щодо неї обвинувального вироку (ч. 2 ст. 124 КПК).
Оскільки кримінальний процесуальний закон прямо не врегульовує порядок вирішення питання процесуальних витрат саме при закритті провадження за п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК, Суд із посиланням на свою попередню правову позицію (постанова об’єднаної палати ККС ВС від 12.09.2022 у справі № 203/241/17) дійшов висновку, що враховуючи відсутність належного суб’єкта, на якого витрати мали бути покладені за законом такі витрати відносяться на рахунок держави, а не стягуються з померлого обвинуваченого чи його спадкоємців.
Читайте також: Невирішення питання про розподіл процесуальних витрат не може бути єдиною підставою для скасування судового рішення
Суд також роз’яснив наслідки самого процесуального упущення апеляційного суду, вказавши на правову позицію Великої Палати ВС від 17.06.2020 у справі № 598/1781/17,згідно з якою невирішення питання про розподіл процесуальних витрат не може бути єдиною підставою для скасування прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень, оскільки не є істотним порушенням вимог КПК та не впливає на вирішення питання кримінально-правової кваліфікації, доведеності винуватості і призначення покарання.
Тому, керуючись ч. 3 ст. 124 КПК, Верховний Суд не скасував ухвалу апеляційного суду, а самостійно вирішив питання процесуальних витрат.
Підготував Леонід Лазебний
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 22 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.
