Судова практика
Спадкова трансмісія застосовується виключно в разі смерті спадкоємця до спливу строку на прийняття спадщини, а факт подання ним заяви за життя не є поважною причиною для поновлення цього строку
20 серпня 2026 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати КЦС у справі № 935/2758/23 частково задовольнив касаційну скаргу дядька позивача на постанову апеляційного суду, якою позивачу визначено додатковий строк для прийняття спадщини.
Позивач просив визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії після батька, який помер у травні 2023 р., не прийнявши спадщину після своєї матері. Батько не подав заяву у строк через стан здоров’я та недієздатність, хоча вживав заходів для її оформлення.
Суд першої інстанції відмовив у позові, вважаючи, що ст. 1276 ЦК до спірних правовідносин не застосовується.
Натомість апеляційний суд задовольнив позов на підставі ст. 1276 ЦК, урахувавши принцип свободи заповіту та стан здоров’я трансмітента, який унеможливлював усвідомлення ним своїх дій і керування ними.
У касаційній скарзі заявник посилався на неправильне застосування ст. 1276 ЦК, оскільки батько позивача не прийняв спадщину після своєї матері й помер після спливу строку для її прийняття.
Верховний Суд не погодився з висновками апеляційного суду та зауважив, що право на спадкову трансмісію виникає лише за умови смерті спадкоємця до спливу шестимісячного строку для прийняття спадщини.
Оскільки батько позивача помер через 2 роки після смерті спадкодавця, то ст. 1276 ЦК до спірних правовідносин не застосовується.
Читайте також: Перехід права на прийняття спадщини за спадковою трансмісією можливий лише у межах строків для прийняття спадщини
Надаючи оцінку вимогам про надання додаткового строку для прийняття спадщини, Суд урахував, що особа може просити про визначення додаткового строку для прийняття спадщини на підставі ч. 3 ст. 1272 ЦК. Але для цього необхідно довести наявність об’єктивних, непереборних та істотних труднощів, які перешкоджали вчасно прийняти спадщину. Саме по собі подання спадкоємцем за життя позову про визнання права власності на спадкове майно не є достатнім доказом поважності причин пропуску цього строку.
Оскільки таких обставин позивач не довів, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в позові, проте помилився щодо мотивів такого рішення.
У підсумку Верховний Суд касаційну скаргу задовольнив частково, скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі рішення суду першої інстанції, змінивши його мотиви.
Підготувала Тетяна Романенко
З іншими правовими позиціями Верховного Суду, яких вже налічується понад 23 000, можна ознайомитися в аналітично-правовій системі LEX.







