Судова практика
Вирішуючи питання вжиття заходів забезпечення позову, суд має оцінювати доводи заяви про забезпечення позову, а не належність обраного позивачем способу захисту права
23 грудня 2022 р. Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у справі № 760/34352/21 задовольнив касаційну скаргу, дійшовши висновку, що заходи забезпечення позову є співмірними із вимогами, заявленими позивачем за зустрічним позовом.
Особа звернулася до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні квартирою та стягнення упущеної вигоди.
Відповідач звернувся до суду з зустрічним позовом про усунення перешкод в користуванні житлом шляхом скасування записів про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно.
Одночасно з зустрічним позовом подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру з тих мотивів, що не застосування судом заходів забезпечення позову призведе до подальшого переоформлення позивачем за первісним позовом квартири, що унеможливить виконання рішення суду, а також спричинить виселення неповнолітньої дитини з квартири.
Місцевий суд дійшов висновку про задоволення заяви.
Читайте також: Скасування заходів забезпечення позову чи зустрічного забезпечення із залишенням у силі ухвали суду про їх забезпечення є неможливим
Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, виходив з того, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. У випадку задоволення позову таке рішення суду не підлягатиме примусовому виконанню, оскільки не матиме зобов’язального характеру. Спосіб забезпечення позову, який просить застосувати позивач за зустрічним позовом, не відповідає змісту порушеного права позивача, не є співмірним із заявленими позовними вимогами та жодним чином не забезпечить виконання рішення суду, що залишив поза увагою суд першої інстанції, який не надав належної правової оцінки співмірності виду забезпечення позову заявленим позовним вимогам.
У касаційній скарзі адвокат зазначав, що сам по собі факт звернення до суду з позовом свідчить про наявність між ними спору щодо спірного майна, а тому забезпечення позову у спосіб накладення арешту на майно є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Верховний Суд вказав, що у ч. 1 ст. 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову. Зокрема позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачем і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Читайте також: Забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН
Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 р. у справі № 753/22860/17 зазначила, що: «… умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».
Предметом спору між сторонами як за позовом, так і за зустрічним позовом є право власності і право користування квартирою.
Користуючись своїм правом, позивач за зустрічним позовом одночасно із зверненням до суду з зустрічним позовом подав заяву про забезпечення позову, в якій просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на зазначену квартиру.
Переглядаючи законність вирішення місцевим судом забезпечення зустрічного позову, суд апеляційної інстанції вдався до аналізу заявлених позовних вимог, предмету позову та належності способу захисту, обраного позивачем за зустрічним позовом. Проте, вирішуючи питання про вжиття чи невжиття заходів забезпечення позову, суд повинен оцінювати доводи заяви про забезпечення позову, отже, суд апеляційної інстанції передчасно надав оцінку щодо належності способу захисту права, за яким звернувся позивач за зустрічним позовом до суду.
Отже, Верховний Суд скасував постанову апеляційного суду та залишив у силі ухвалу суду першої інстанції.
Підготував Леонід Лазебний
